Балка Кобильна

Балка Кобильна — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області.

Балка Кобильна​

Степові простори балки Кобильної Степові простори балки Кобильної
47°32′12″ пн. ш. 33°20′36″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Дніпропетровська область, Широківський район, між селами Степове, Одрадне, Григорівка, Надія, Шестірня та Ганнівка
Найближче місто	смт Широке
Водні об'єкти	Кобильна (притока Інгульця)
Площа	1844 га
Засновано	2014 р.
Оператор	Широківська районна державна адміністрація
Балка Кобильна (Дніпропетровська область)
Балка Кобильна у Вікісховищі

Розташований у межах Широківського району Дніпропетровської області, між селами Степове, Одрадне, Григорівка, Надія, Шестірня та Ганнівка.

Площа 1844 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2014 року № 597-28/VI. Перебуває у віданні: Широківська районна державна адміністрація.

Статус присвоєно для збереження природного комплексу великої балкової мережі — єдиної в області, яка збереглася в межах підзони типчаково-ковилового степу. Це — степовий природний комплекс із значною кількістю південно-степових елементів флори і фауни, рідкісними формами рельєфу, карстовими явищами і надзвичайно багатою історико-археологічною спадщиною.

Опис

Ландшафтні геосистеми балки Кобильної на сучасному етапі розвитку природи Кривбасу і Дніпропетровської області являють собою унікальне і цінне природне явище^[1].

Тут збереглися майже непорушені та слабко порушені степові ландшафти схилів балок та плакорів. Ці ландшафти належать до середньостепового типу і майже не охороняються в Україні на рівні заповідників, національних і регіональних парків.

У регіональному парку виявлено ділянки з поверхневим карстовим рельєфом та печера Кобильна, утворена у понтійських вапняках; це єдине місце в Дніпропетровській області з поверхневим карстовиявом і єдина печера в осадових кайнозойських вапнякових відкладах.

У межах парку розвинуті типи ґрунтів середньостепової підзони України — чорноземи південні, дерново-степові, лучно-чорноземні, лучно-болотні тощо.

Територією парку протікає річка Кобильня, на якій створено низка ставків, які є естетично привабливими і мають рекреаційне значення. У нижній частині балки, де вона врізана до рівня понтійського водоносного горизонту підземних вод, зафіксовано близько 30 джерел, води яких характеризуються сульфатно-карбонатним хімічним класом і мають лікувальне значення від хвороб шлунково-кишкового тракту; води джерел екологічно чисті.

У межах степових ландшафтів знайдені рідкісні види рослин, занесені до Червону книгу України — ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила найкрасивіша, сон чорніючий, рястка Буше, тюльпан Біберштейна, цимбохазма дніпровська, зіновать Скробишевського, а також ті, що охороняються рішенням Дніпропетровського облвиконкому — барвінок трав'янистий, цмин пісковий, гіацинтик блідий, горицвіт весняний і горицвіт волзький, звіробій звичайний. У балці створені штучні лісові масиви.

В районі балки Кобильної розташовані понад 10 історико-археологічних пам'яток — кургани, поселення Черняхівської культури, козацькі цвинтарі, церква Різдва Пресвятої Богородиці та інші.

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 16 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

• Балка Кобильна