Бакай (яма)

Бака́й — річкова протока, проорана в плавні, в очеретах; яма в річці або ставку; наповнена водою вибоїна або яма; баюра, глибока баюра в балці^[1]. В окремих регіонах України бакаєм називають гніздо, видряпане куркою в землі.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бакай.

Слово запозичене з якоїсь з тюркських мов. У турецькій, кримсько-татарській, уйгурській, казахській та узбецькій мові bok — «кал, гній, бруд», які зіставляються з монгольським bog («бруд, сміття»). Проте деякі джерела вказують на питомо слов'янське походження слова^[2].

Джерела

1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
2. Марусенко Т. А. Материалы к словарю украинских аппелятивов. // Полесье. — Минск, 1968. (рос.)

• Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.