Бадина

Бадина — заселена місцевість у місті Олександрія, частина мікрорайону Новопилипівка, колишнє село.

Бадина Олександрія
На карті Олександрії
Загальна інформація
48.647764° пн. ш. 33.115337° сх. д. / 48.647764; 33.115337
Країна	Україна
Адмінодиниця	Олександрія
Телефонний код	05235
Головні вулиці	Трапезонська
Транспорт
Автошляхи	Т 1215
Карта

Олександрія і довколишні населені пункти на мапі початку ХХ ст.

Розташування

Бадина знаходиться на лівому березі Інгульця, на крайньому півдні Олександрії. На півночі сполучається з житловим мікрорайоном Новопилипівка. Чітка межа між місцевостями відсутня, інколи в побутовму спілкуванні назва Бадина поширюється на всю територію Новопилипівки.

Історія

На мапах ХІХ ст. на місці Бадини позначені невелике село Слань-Камень і Трапзон (Сторожевка). Побутували також назви Слань-Камінь, Сланкамен, Слан-Камянка, інколи — Бадяна, Бадина. Тут 1753 року розташовувався центр одного з перших шанців Нової Сербії — Усівський (до перейменування), 11 рота пандурського сербського полку. З 1766 р. — слобода Сави Станоєва, командира 12-ї роти Жовтого гусарського полку. У 1774 р. її придбав Потап Миколайович Бадя (від його прізвища й виникла сучасна назва місцевості), за заповітом земля перейшла його сину, корнету Прокопу. В 1780 р. тут нараховувалось 143 селянина. Наступним власником села став ротмістр Дмитро Кременецький, від якого воно за борги перейшло до генерала Шмідта. Після власники мінялися ще кілька разів.

Назва "Слань-Камінь" походила від поселення у Сербії — Сланкамен (Стари-Сланкамен^[en]), що сербською мовою означає «солоний камінь».^[1]

Відповідно до Абеткового списку поселень Херсонської губернії за 1856 рік Трапзон (Сторожевка) налічувало п'ять дворів і належала «спадкоємцям Стройніковим». Відповідно до цього ж списку «Слан-Камянка» налічувала дев'ятнадцять дворів і належала поміщику Кременецькому.^[2].

Опис

Місцевість являє собою майже суцільну приватну малоповерхову житлову забудову. Більшість будинків збудовано за радянського періоду, до початку 1980-тих рр. На заході та півдні місцевість обмежується річкою Інгулець, на іншому березі якої знаходиться село Марто-Іванівка.

Див. також

• Місцевості Олександрії
• Новопилипівка (Олександрія)
• Вулиці Олександрії

Примітки

1. Жахалова Надія. Околиці Олександрії: з історії виникнення поселень / Н. Жахалова // Вільне слово. — 2006. — 17 травня. — С. 3 ; Вільне слово. — 2006. — 24 травня. — С. 5 Короткі відомості про заселення околиць Олександрії Малої Березівки, Березівки, Войнівки спираються на праці краєзнавців, прізвища яких вказано в кінці публікації
2. Алфавитный список владельческим и другого ведомства селениям, состоящим в Александрийском уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом в 1856-м году. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2014.