Багнюк Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Багню́к (нар. 17 березня 1977(19770317), Шепетівка — 12 вересня 2014, Старобешеве) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Багнюк Олександр Олександрович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	17 березня 1977(1977-03-17) Шепетівка, Хмельницька область
Смерть	12 вересня 2014(2014-09-12) (37 років) Старобешеве, Донецька область
Поховання	Іллінецький район
Alma Mater	Харківський інститут танкових військ
Військова служба
Роки служби	1994-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Багнюк.

Життєпис

Народився 1977 року у місті Шепетівка на Хмельниччині. Згодом сім'я переїхала до міста Іллінці Вінницької області, де 1994-го закінчив середню школу № 2.

Після закінчення школи вступив до Харківського інституту танкових військ ім. Верховної Ради України, який закінчив у 1998 році.

Заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння, 72-а окрема механізована бригада м. Біла Церква.

Загинув у бою — на передовій, від осколкового поранення, під час танкової атаки терористично-російських сил на командно-спостережний пункт. Бій відбувався в районі Старобешеве — Волноваха.

Похований 16 вересня в Іллінцях, де проживають батьки Олександра.^[1][2]

Без Олесандра лишилися батьки Валентина Григорівна і Олександр Михайлович, дружина, син та донька, сестра Інна Олександрівна, проживають в Білій Церкві.

Нагороди і вшанування пам'яті

• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014 року, посмертно)^[3]
• 14 жовтня 2014 року члени виконкому Білоцерківської міської ради підтримали проект рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква Олександру Багнюку.^[4]
• 5 грудня 2014 року в Іллінецькому НВК школі-гімназії № 2, де навчався Олександр урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.^[5]
• 30 грудня 2015 року в місті Іллінці вулицю, де мешкав Олександр Багнюк, було названо його іменем.^[6][7]
• 6 грудня 2016 року в місті Іллінці на початку вулиці, названої на честь Героя, відкрили меморіальну дошку учаснику АТО підполковнику Олександру Багнюку^[8]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 14

Примітки

1. 16 вересня відбудеться прощання із майором Олександром Багнюком. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
2. На Вінниччині поховали Олександра Багнюка з 72-ї бригади. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
3. Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
4. Ще двом загиблим військовим із Білої Церкви присвоять звання Почесного громадянина міста. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 7 грудня 2016.
5. Відкриття меморіальної дошки на честь героя АТО Багнюка Олександра. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
6. Розпорядження міського голови від 30 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка»
7. Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 25 червня 2019.
8. В Іллінцях відкрили меморіальну дошку загиблому Герою у зоні АТО підполковнику Олександру Багнюку. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-07 у Wayback Machine.]

Посилання

• Олександр Багнюк [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Багнюк Олександр Олександрович [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]