БТ-5

БТ-5 — радянський колісно-гусеничний легкий танк. Став другим серійним танком родини БТ (рос. «быстроходный танк»), замінивши БТ-2 в виробництві з 1933 року.

БТ-5
БТ-5 поряд з музеєм-діорамою «Прорив блокади Ленінграда» біля Кіровська
Тип	Легкий танк Схема: класична
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1933–1945
Оператори	СРСР
Війни	Німецько-радянська війна
Історія виробництва
Розробник	КБ Т2К (Фірсов)
Виробник	Харківський паровозний завод (ХПЗ)
Виготовлення	1933–1934
Виготовлена кількість	1 836
Характеристики
Вага	11,5
Довжина	5580
Довжина ствола	46
Ширина	2230
Висота	2230
Обслуга	3
Калібр	нарізна, 45-мм 20-К зр. 1937 р.
Траверс	−8…+25
Приціл	телескопічний ТОП зр. 1930 р., перископічний ПТ-1 зр. 1932 р.
Броня	сталева катана гомогенна Лоб: верх: 13, середина: 13, низ: 10 Днище: 6 Башта: лоб: 13, маска гармати: 13, борт: 13, корма: 13, дах: 10
Головне озброєння	гармата боєкомплект: 115
Другорядне озброєння	1 × 7,62-мм ДТ
Двигун	V-подібний 12-циліндровий карбюраторний рідинного охолодження М-5 400
Питома потужність	34,8
Підвіска	підвіска Крісті тиск на ґрунт: 0,65 на гусеницях, 5,65 на колесах
Дорожній просвіт	350
Швидкість	шосе: 52 на гусеницях, 72 на колесах
Прохідність	підйом: 37 стінка: 0,55 рів: 2 брід: 0,9
БТ-5 у Вікісховищі

Подальший розвиток БТ-5 призвів до появи дослідного БТ-6 та серійного БТ-7, який замінив його у виробництві з 1935 року.

Конструкція

БТ-5 мав посилене бронювання, і озброєння: 45-мм гармата з боєкомплектом 115 пострілів і кулемет ДТ; на деяких танках був другий ДТ в ніші башти, на деяких ще й зенітний ДТ. Екіпаж — 3 чол. БТ-5 випускався в варіантах з радіостанцією і без. Командирський танк був з радіостанцією і зменшеним боєкомплектом.

Випуск

Випускався до 1934 року, всього вироблено 1884 машин.

Бойове застосування

Експлуатація військами продемонструвала вищу в порівнянні з БТ-2 надійність нових танків. Так для демонстрації можливостей п'ять танків БТ-5 скоїли^[що?] пробіг на колесах за маршрутом Харків — Москва протяжністю 795 км без несправностей. Під час показового пробігу в умовах зимового Забайкалля при 50-градусному морозі танки також не вийшли з ладу.

БТ-5

До початку Другої світової війни танки БТ-5 встигли повоювати в Іспанії під час громадянської війни 1936–1939 рр.. (Саме там вперше грізно заявив про себе основний супротивник легкоброньованих машин — малокаліберні скорострільні протитанкові гармати), влітку 1938 р. біля озера Хасан і на наступний рік на річці Халхин-Гол. У всіх цих боях танки зарекомендували себе з найкращого боку, хоча вже тоді стала позначатися їх недостатня вогнева міць і слабкість броньового захисту. У вересні 1939 р. БТ-5 взяли активну участь в «визвольному поході» в Західну Білорусь і Західну Україну. Діючи спільно з кавалерійськими підрозділами завдяки своїм швидкісним даними, танки здійснили блискавичні марші фактично без втрат. Бойові втрати при таких діях склали лічені одиниці.

Широко БТ застосовувалися в радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. Вони використовувалися для прориву оборонних рубежів і для дій в глибині оборони фінських військ. Втрати від бойових пошкоджень і від технічних несправностей розподілилися фактично порівну. Більшість танків вдалося відновити після закінчення бойових дій. Після участі в боях до червня 1941 р. в Червоній армії залишилося 1688 танків БТ-5, з них 1261 боєздатні. У чотирьох західних прикордонних округах — 632 справні машини.

З перших же днів війни механізовані з'єднання, на озброєнні яких знаходилися і БТ-5, вступили в бої з частинами вермахту. Вони використовувалися в основному для нанесення контрударів по наступаючим угрупованням противника і несли при цьому важкі втрати, обумовлені розкиданістю з'єднань, нестійкістю управління, неорганізованістю ремонтно-відновлювальної служби та загальної плутаниною початку війни.

За перші місяці війни більшість брали участь у запеклих бойових діях танків БТ-5 були безповоротно втрачені. Застосовувалися вони і в битві за Москву восени-взимку 1941 г, і невдалому наступі під Харковом, і в обороні Кавказу і Сталінграда в наступному 1942 р., складу частин Ленінградського фронту, танки БТ-5 використовувалися ще при остаточному звільненні Ленінграда від блокади в січні 1944. Всю війну танки БТ несли службу на Далекому Сході, де їм довелося взяти участь в останніх боях Другої світової війни — розгромі Квантунської армії Японії.

Модифікації

• БТ-5 — лінійний танк,
• БТ-5РТ — танк з радіостанцією 71-ТК-1 (71-ТК-3),
• БТ-5/В-2 — експериментальний БТ-5 з дизельним двигуном У-2,
• ХБТ-5 — хімічний танк,
• РБТ-5 — ракетний танк,
• БТ-5ПХ — танк підводного ходіння.

Збережені екземпляри

До наших днів збереглося 8 екземплярів танка БТ-5. Один з таких танків є на експозиції музею бронетанкової техніки в Кубинці.

Також БТ-5, піднятий з дна Неви і відреставрований в 2007 році, можна побачити в місті Кіровськ (Ленінградська область)^[1]. Ще один БТ-5 (маріупольська башта з малою кормовою нішею) як пам'ятник встановлено в місті Борзя, в даний час танк БТ-5 переданий в музей міста Чита.

Крім того, 5 екземплярів танка БТ-5 встановлені як пам'ятники в Монголії — на горі Баін-Цаган, в містах Ундер-Хан, Сумбер та ін^[2]

У масовій культурі

Модель танка БТ-5 можна придбати разом з 24 випуском журналу «Руські Танки».

Збірна модель танка БТ-5 з паперу, масштаб 1:35. Виробник «Розумний папір». Рухомі елементи: башта, гармата. Складання моделі відбувається без використання ножиць і клею.

Також у 2002 році видавництво "Modelik" випустило паперову збірну модель цього танку.

Можна побачити і сісти за важелі БТ-5 в модифікації «Звільнення 1941-45» (Liberation mod) для Operation Flashpoint: Resistance;

Примітки

1. Танк БТ-5, піднятий з дна Неви, став пам'ятником героям «Невського п'ятачка». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 листопада 2012.
2. Збережена до наших днів техніка 1930-х — початку 1940-х років. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 11 листопада 2012.

Посилання

• БТ-5: історія створення [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• БТ-5: Історичні фото^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• фотографії музейного БТ-5
• Фотографії танка БТ-5 на експозиції Музею БТТВ в Кубинці Московської області [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]