Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ахе́йці (дав.-гр. ᾽Αχαιοί) — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (три інші — іонійці, дорійці та еолійці).
| Ахейці | |
 | |
| Названо на честь | Ахей |
|---|---|
 Ахейці у Вікісховищі | |
Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[1], звідки вони мігрували Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.
Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.
Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком Аркадії[2]. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея Архандра и Архитела, а також сина Архандра Метанаста.
За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арголіди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахейцями, тож ця назва швидко витіснила інші самоназви[3]. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.
У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4]. В «Іліаді» Гомер також використовує імена аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[5]) та данайці (дав.-гр. Δαναοί[6]). Серед ахейських героїв Троянської війни найвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.
Ахейці також згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е.
Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахайю, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моря[7]. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.
Втім за класичних часів ім'я ахейців використовувалося насамперед як позначення мешканців області Ахайя. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у Егіоні[8].
У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у Фіванську і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахайї.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
