Атамась Наталія Сергіївна

Наталія Сергіївна Атамась — українська вчена у галузях зоології та екології, популяризаторка науки, орнітологиня, фахівець з гніздової біології та трофічних зв'язків водно-болотних птахів України, кандидат біологічних наук (2008), науковий співробітник Інституту зоології НАН України.

Наталія Сергіївна Атамась
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	зоологія, екологія, охорона природи, орнітологія
Заклад	Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук
Науковий керівник	І. Г. Ємельянов, С. О. Лопарев
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атамась.

Життєпис

Закінчила кафедру зоології біологічного факультету Київського національного університету. Згодом навчалася в аспірантурі в Інституті зоології НАН України, після чого залишилася працювати в цьому закладі. У 2008 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Аутекологічні особливості жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) у зв'язку з розселенням на території України» (науковий керівник І. Г. Ємельянов).^[1][2][3]

Протягом 2017—2019 була головою ради молодих вчених Відділення загальної біології НАН України.^[4]

Наукова та громадська діяльність

Авторка близько 50 наукових праць, зокрема статей у провідних міжнародних журналах^[5], брала участь у створенні довідників «Фауна печер України» (2004) та «European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change» (2020). Авторка науково-популярних книжок «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання» (2021)^[6][7] та «Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях» (2023)^[8]. Співорганізаторка проєкту «Дні науки» та Київського клубу «Еволюція».

Діяльність вченої широко висвітлювалася у ЗМІ^{[9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23]}. У 2021 році Наталія Атамась, в числі 12 найвідоміших вчених-жінок України, була обрана одним з облич освітнього арт-проєкту «Наука — це вона» від громадської організації STEM is FEM за підтримки міжнародних організацій ООН-Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, при цьому широко популяризувалися стилізовані портрети цих вчених^{[24][25][26][27][28]}.

Деякі найважливіші публікації

Статті

• Атамась Н. С. Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — 30. — С. 3-7.
• Атамась Н. С., Лопарев С. А. Трофические связи чайки-хохотуньи, Larus cachinnans (Laridae, Charadriiformes), на Среднем Днепре // Вестник зоологии. — 2005. — 39 (2). — С. 47-55.
• Атамась Н. С. Особенности экологии чайки-хохотуньи Larus cachinnans (Laridae, Charadriiformes) в гнездовой период на закрытых континентальных водоемах Украины // Вестник зоологии. — 2007. — 41 (4). — С. 327—336.
• Атамась Н. С., Лопарев С. О. Характер живлення жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pall., 1811) рибними кормами на Середньому Дніпрі // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Біологія. — 2008. — 1. — С. 34–44.
• Атамась Н. С., Лопарев С. О. Кормодобувні стратегії та біотичні взаємодії жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pall.) — адвентивного виду на Середньому Дніпрі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологічна. — 2008. — 23 — С. 5–11.
• Атамась Н. С. Лопарев С. А. Современное состояние поселений колониальных околоводных птиц Каневского водохранилища // Беркут. — 2009. — 18 (1-2). — С. 1-15
• Атамась Н. С., Матейчик В. И. Мартин жовтоногий (Larus cachinnans) у Шацькому національному природному парку: особливості трофіки, ріст чисельності та питання таксономії // Заповідна справа в Україні. — 2011. — 17 (1-2). — С. 53-57.
• Atamas N. S., Tomchenko O. V. Influence of spring flood's water level on the distribution and numbers of terns (on example of Lower Desna River) // Vestnik Zoologii. — 2015. — 49 (5). — P. 439—446.
• Dayton J., Ledwon M., Paillisson J.-M., Atamas N., Szczys P. Genetic diversity and population structure of the Eurasian Whiskered Tern (Chlidonias hybrida hybrida), a species exihibiting range expansion // Waterbirds. — 40 (2). — 2017. — P. 105—117.
• Atamas N. S., Tomchenko О. V. Black tern nest-site fidelity in an unstable habitat: A preliminary study // Zoodiversity. — 2020. — 54 (4). — P. 341—348.
• Ledwoń M., Flis A., Banach A., Kusal B., Łożyńska H., Atamas N., Broński S., Betleja J. Do females of Whiskered Tern Chlidonias hybrida renest after offspring desertion? // The European Zoological Journal. — 2023. — 90 (1). — P. 237—247.
• ^[29]
• ^[30]

Монографії та довідники

• Фауна печер України / Ред. І. Загороднюк. — Київ, 2004. — 248 с. [у складі колективу авторів]
• Большой баклан (Phalacrocorax carbo) в Украине: численность, территориальное распределение и их изменения / Под ред. В. А. Костюшина, П. И. Горлова и В. Д. Сиохина // Вестник зоологии, 2016. Отдельный выпуск № 34. — 394 с. [у складі колективу авторів]
• European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change. — Barcelona: European Bird Census Council & Lynx Edicions, 2020. — 960 pp. [у складі колективу авторів]

Науково-популярні книжки

• Атамась Н. Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання. — Київ: Віхола, 2021. — 320 с.
• Атамась Н. Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях. — Київ: Віхола, 2023. — 216 с.