Аскомікотові гриби

Аскоміко́ти (від грец. ἀσκός — сумка), або аскоміцети^[1] чи су́мчасті гриби́ (Ascomycota) — відділ грибів (підцарства вищих грибів, Dikarya), що об'єднує організми з септованим міцелієм і специфічними органами статевого спороношення — сумками (асками), що найчастіше містять по 8 аскоспор. Сумчасті гриби здатні до безстатевого спороношення (конідієношення), причому у багатьох випадках і статевий процес, і статеве спороношення втрачаються (такі види грибів раніше відносили до групи недосконалих грибів, Deuteromycota).

? Аскомікоти
Зморшок конічний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділи/Класи
Pezizomycotina Arthoniomycetes(інші мови) Dothideomycetes(інші мови) Eurotiomycetes Laboulbeniomycetes(інші мови) Lecanoromycetes Leotiomycetes Lichinomycetes(інші мови) Orbiliomycetes(інші мови) Pezizomycetes Sordariomycetes Pezizomycotina некласифіковані Saccharomycotina Saccharomycetes Taphrinomycotina Neolectomycetes(інші мови) Pneumocystidomycetes Schizosaccharomycetes Taphrinomycetes(інші мови) некласифіковані (Saitoella) Див. також: мітоспорні аскоміцети
Посилання
Вікісховище: Ascomycota Віківиди: Ascomycota EOL: 5577 ITIS: 610624 NCBI: 4890 MB: 90031 IF: 90031 Fossilworks: 212606

Аскомікоти — найбільший за кількістю видів відділ грибів: станом на 2008 рік до нього відносять понад 5 тисяч родів і 60 тисяч видів, що становить 2/3 всіх відомих видів грибів^[2]. Серед них — багато дріжджів (у класі Saccharomycetes), вторинно одноклітинних організмів, зокрема пивні дріжджі (Saccharomyces cerevisiae). Крім того, до аскомікотів відносіть такі відомі гриби як зморшки, строчки і трюфелі, багато видів лишайників (асколишаї), наприклад Cladonia. Багато аскоміцетів є патогенами рослин: яблунева парша, ріжки, чорний сучок, борошниста роса. Представники іншого роду аскоміцетів, Penicillium, часто додають до сиру, з них же був виділений перший антибіотик — пеніцилін.

Систематика відділу

Відділ поділяють на три підвідділи й 15 класів:

• підвідділ тафріномікотинові, Taphrinomycotina (класи неолектоміцети — Neolectomycetes; пневмоцистідоміцети — Pneumocystidomycetes; схізосахароміцети — Schizosaccharomycetes; тафріноміцети — Taphrinomycetes(інші мови));
• сахаромікотинові — Saccharomycotina (клас сахароміцети — Saccharomycetes);
• пеціцомікотинові — Pezizomycotina (класи артоніоміцети — Arthoniomycetes; дотідеоміцети — Dothideomycetes; евроціоміцети — Eurotiomycetes; лабульбеніоміцети — Laboulbeniomycetes; леканороміцети — Lecanoromycetes; леоціоміцети — Leotiomycetes; ліхіноміцети — Lichinomycetes; орбіліоміцети, Orbiliomycetes; пеціцоміцети — Pezizomycetes; сордаріоміцети — Sordariomycetes). Ще виділяють клас ґеоґлосоміцети — Geoglossomycetes^[3].

Примітки

1. І. О. Дудка. Сумчасті гриби [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
2. Ainsworth G. C. Ainsworth & Bisby's Dictionary of the Fungi. — 10 ed. — CABI, 2008. — P. 474. — ISBN 9780851998268.
3. Калинець-Мамчур, 2011, с. 28—29.

Джерела

• Калинець-Мамчур З. Словник-довідник з альґології та мікології : для студ. вищ. навч. закл.. — Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011. — 399 с. — (Біологічні студії)..
• І. О. Дудка. Сумчасті гриби [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ