Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Археологія даних (англ. Data archaeology) — реконструкція та дешифрування даних з носіїв інформації, які вийшли з ужитку або були пошкоджені в результаті природної або техногенної катастрофи. Також до археології даних відноситься процес дешифрування інформації, записаної в застарілому форматі даних.
Методи археології даних найчастіше застосовуються для відновлення наукової та фінансової інформації. Зокрема, значна частина астрономічної інформації до цього часу зберігається на фізично й морально застарілих носіях. Комерційні організації зобов'язані зберігати фінансову інформацію впродовж багатьох років; однак ранні фінансові записи часто стають недоступними для використання через зміну форматів та поколінь носіїв інформації.
Термін «data archaeology» був вперше використаний в 1993 році в описі проекту Global Oceanographic Data Archaeology and Rescue Project[en] (GODAR). Метою проекту була реконструкція даних із супутника Nimbus 2[en], який працював у 60-х роках XX століття. Реконструкція цих даних дозволила отримати унікальну інформацію про зміни клімату Арктики того часу[1].
Іншим великим «археологічних» проектом став Lunar Orbiter Image Recovery Project[en] (LOIRP). Фахівці NASA використовували методи археології даних для порятунку астрономічної інформації зі старовинної комп'ютерної стрічки, створеної в середині минулого століття[2].
Методи археології даних були використані при ліквідації наслідків урагану Мерилін в 1996 році. Так, Національне управління архівів та документації у співдружності з Національною медіа-лабораторією США (National Media Lab) здійснили успішне відновлення інформації з жорстких дисків, пошкоджених морською водою і піском[3].
Археологія даних використовує багато загальних методів відновлення інформації, але не зводиться до них. Це пов'язано з тим, що в рамках археології даних недостатньо просто відновити інформацію, потрібно зробити її зрозумілою.
Важливим фактором в процесі отримання інформації є співвідношення важливості інформації та витрат на її вилучення; при необмежених ресурсах інформація може бути залучена та дешифрована майже з будь-якого носія[4].
Використання тих чи інших методів, головним чином, залежить від типу носія. Наприклад, для археології даних, розміщених на магнітній стрічці, на підготовчому етапі можуть застосовуватися: реабсорбція покриття стрічки, нанесення на стрічку спеціальної змазки, застосування спеціальних методів очищення стрічки[5][6].
Існують спеціалізовані організації, що використовують методи археології даних для відновлення інформації із застарілих або пошкоджених носіїв, серед найбільших — National Media Lab USA і Storelab Data Recovery[7][8].
Digital dark age («цифрові темні століття») — сценарій можливого майбутнього, при якому багато історичних цифрових документів і мультимедіа будуть фактично втрачені, так як ніхто не зможе їх відкрити. Несумісне обладнання та операційні системи, загублені кодеки і формати даних, які вийшли з ужитку, зроблять неможливим доступ до багатьох файлів XX—XXI століть[9][10].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.