А́ртур Ча́рльз Кла́рк (англ. Sir Arthur Charles Clarke; 16 грудня 1917, Майнхед[en], Велика Британія — 19 березня 2008, Коломбо, Шрі-Ланка) — англійський та шрі-ланкійський письменник-фантаст, футуролог, науковець та винахідник. Писати почав після війни, з однаковим успіхом виступивши в науковій фантастиці (НФ) та науково-популярній літературі (Кларк жалкував, що вчасно не запатентував ідею космічних супутників зв'язку, висловлену ним в одній зі статей); єдиний «нефантастичний» роман Кларка — «Шлях стеження» (Glide Path, 1963), присвячений історії відкриття радару. Лауреат Міжнародної премії з фантастики за книгу «Дослідження космосу» (The Exploration of Space, 1951) та премії Калингі (ЮНЕСКО) за досягнення в популяризації науки (1962). Почесний доктор коледжу Бівер у Гленсайді (штат Пенсільванія). Нагороджений орденом Британської імперії (1989). З 1950 року — професійний письменник. Перші НФ публікації — «Лазівка» (1946) і «Рятувальний загін» (1946). Автобіографічні — «Погляд з Серендипу» (View from Serendip, 1978) і «Дивовижні дні: науково-фантастична автобіографія» (Astounding Days: A Science Fictional Autobiography, 1989). Також відомий спільною роботою зі Стенлі Кубриком над створенням культового науково-фантастичного фільму «Космічна одіссея 2001» (1968). 1998 року Кларк отримав лицарське звання від королеви Єлизавети II. За заслуги перед жанром Кларка названо 7-м Гросмейстром фантастики (1986) та було включено Залу слави фантастики та Залу слави Першого фендому.
| Артур Чарльз Кларк | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Sir Arthur Charles Clarke | ||||
 Сер Артур Чарльз Кларк в своєму будинку в Коломбо (Шрі-Ланка), 20 березня 2005 року | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Arthur Charles Clarke | |||
| Псевдонім | E. G. O'Brien, Charles Willis | |||
| Народився | 16 грудня 1917[1][2][…] Майнгедd, Сомерсет | |||
| Помер | 19 березня 2008[3][1][…] (90 років) Коломбо, Шрі-Ланка[4] ·серцева недостатність | |||
| Поховання | Kanatte Cemeteryd | |||
| Громадянство |  Велика Британія, Шрі-Ланка | |||
| Національність | Англієць | |||
| Місце проживання | Шрі-Ланка | |||
| Діяльність | вчений, письменник, футуролог, винахідник | |||
| Сфера роботи | наукова фантастика[5] і науково-фантастична літератураd[5] | |||
| Alma mater | Кінґс-коледж і Richard Huish College, Tauntond | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1946 | |||
| Напрямок | наукова фантастика | |||
| Жанр | жорстка наукова фантастика, популяризація науки | |||
| Magnum opus | Побачення з Рамою, Фонтани Раю, 2001: Космічна Одіссея, 2010: Одіссея Два, 2061: Одіссея Три і 3001: Остання одіссея | |||
| Членство | Всесвітня академія наук[6] | |||
| Конфесія | агностицизм | |||
| У шлюбі з | Marilyn Mayfieldd | |||
| Автограф | .png){kind=small} | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: clarkefoundation.org | ||||
|
| ||||
 Артур Кларк у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Артура Кларка, поряд з Айзеком Азимовом і Робертом Гайнлайном називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття. Кларк є першим лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1986), що народився поза межами США та не був громадянином цієї країни.
Біографія
.jpg)
Народився 16 грудня 1917 року Майнхеді, графство Сомерсет. Після закінчення школи працював аудитором у лондонській скарбі́вні. Кларк входив до Британського міжпланетного товариства (British Interplanetary Society, BIS), що займалося пропагандою ідеї космічних польотів. Наприкінці 1930-х років Артур почав писати бюлетені товариства і перші фантастичні твори.
Після початку Другої світової війни був призваний на військову службу до Королівських ВПС, де служив у званні лейтенанта. Брав участь у роботах зі створення радара, а також випробувань автоматичної системи посадки літаків. У 1945 у статті «Позаземні передавачі» (Extra-terrestrial Relays) описав свою ідею всесвітнього супутникового зв'язку, що прославила Кларка як науковця. Після війни повернувся до Британського міжпланетного товариства, яке очолював у 1946—1947 та 1950—1952 роках. Дебютував у фантастиці оповіданнями «Лазівка» і «Рятувальний загін» (1946). Був одним із засновників і активістів британського фендому наукової фантастики. З відзнакою закінчив Кінгс-коледж у Лондоні за фахом фізика і математика в 1948 році.
15 червня 1953 Артур Кларк одружився з Мерилін Мейфілд, але шлюб тривав лише півроку, після чого пара розлучилася. 1954 року Кларк написав Гаррі Векслеру, керівнику відділу наукових досліджень американського метеорологічного бюро (Scientific Services Division, U.S. Weather Bureau), пропозицію використовувати штучні супутники для створення прогнозів погоди. Векслер після цього став активним прибічником мирного використання ракет і супутників з метою метеорологічної розвідки.
У 1956 році Кларк переїхав на Цейлон (тепер Шрі-Ланка), а в 1960-х роках отримав громадянство Шрі-Ланки. Жив у Коломбо. На той час Кларк захоплювався темою океану і вважав, що підводні плавання мають багато спільного з перебуванням у космічній невагомості. За коротке оповідання «Зірка» (The Star,1955) 1956 року отримав премію «Г'юго». За період 1950-1970-х років створив більшість романів, які прославили його в галузі наукової фантастики: романи: «Кінець дитинства» (1953), «Місто і зірки» (1956), «Побачення з Рамою» (1973), «Фонтани Раю» (1979). Крім того в цей час було створено велику кількість оповідань від сатиричних до жорстко науково-фантастичних. Артур Кларк зробив свій внесок до кінофантастики, ставши одним із творців знаменитої «Космічної Одіссеї 2001 року» (1968), знятої Стенлі Кубриком. Того ж року Кларк опублікував роман «2001: Космічна Одіссея», написаний на основі власного сценарію.
Кларк активно цікавився досягненнями науки й техніки, зокрема астрономії та астронавтики. Наприкінці 1960-х — початку 1970-х років разом з радіокоментатором Волтером Кронкайтом і астронавтом Волтером Ширрою вів репортажі про польоти космічних кораблів програми «Аполлон» для телерадіомережі CBS. Як популяризатор науки, Артур Кларк створив велику кількість наукових і науково-популярних книг на тему космосу, його досліджень і колонізації, а також збереження природи океанів. Вважається, що саме у творах Кларка вперше була описана ідея «космічного ліфта». У 1962 став лауреатом премії Калінґи за досягнення в популяризації науки.
Також Кларк цікавився кібернетикою, новітніми засобами зв'язку. У 1980-ті активно користувався персональним комп'ютером і електронною поштою.
У 1986 було засновано «Премію Артура Кларка», яку присуджують за найкращий науково-фантастичний роман, опублікований у Великій Британії. 1989 року Кларк став командором Ордену Британської імперії, і довгий час був єдиним письменником-фантастом, вшанованим такою почестю. 1998 року був посвячений у лицарі.
Більшість пізніх творів, 1990-2000-х років, було написано Кларком у співавторстві, зокрема з фахівцем НАСА Джентрі Лі та письменником Стівеном Бекстером. Критики зауважували, що ці твори помітно менш якісні за написані Кларком одноосібно, хоча кожен наступний був майстернішим. Останніми роками життя Артур Кларк унаслідок поліомієліту не міг ходити, проте продовжував писати й листуватися. Помер 19 березня 2008 у віці 90 років.
Останній роман Кларка «Остання теорема» (2009), написаний у співавторстві з іншим лауреатом найпрестижнішої премії «Гросмейстер фантастики» Фредеріком Полом, вийшов посмертно[7].
«Закони Кларка»
У книзі «Профілі майбутнього» («Profiles of the Future», 1962) Артур Кларк сформулював так звані Закони Кларка, згідно яких розвивається сучасна наука:
- Перший закон. Якщо заслужений, але старий науковець каже, що щось є можливим, він майже напевно має рацію. Якщо ж він говорить, начебто щось є неможливим, то, найімовірніше, він помиляється.
- Другий закон. Єдиний спосіб встановити межі можливого — спробувати вийти за ці межі.
- Третій закон. Будь-яку досить розвинену технологію неможливо відрізнити від магії.
Стосунки з Радянським союзом
У СРСР Артур Кларк був одним з найбільш опублікованих російською мовою західних фантастів і вважався «прогресивним». Більшість його нових романів майже відразу виходили в журналі «Техника — молодёжи» (укр. Техніка — молоді), з головним редактором якого, Василем Захарченком, Кларк був знайомий особисто. 1984 року «Техника — молодёжи» почала публікацію роману Кларка «2010: Одіссея 2», проте ця публікація стала для редакції журналу катастрофою. Роман був присвячений автором космонавтові Олексію Леонову і академікові А. Д. Сахарову, який перебував у засланні.
Присвячення Сахарову з публікації прибрали, проте ані перекладачі, ані редактори не звернули увагу, що всі російські персонажі роману носили імена відомих на Заході дисидентів. Після виходу в журналі другої частини публікація роману була припинена цензурою, редакцію розігнали, а Василя Захарченка звільнили[8].
Бібліографія
Цикли романів
- Космічна Одіссея
- 1968. 2001: Космічна Одіссея (англ. 2001: A Space Odyssey)
- 1982. 2010: Одіссея 2 (англ. 2010: Odyssey Two)
- 1987. 2061: Одіссея 3 (англ. 2061: Odyssey Three)
- 1997. 3001: Остання одіссея (англ. 3001: The Final Odyssey)
- Рама
- 1973. Побачення з Рамою (англ. Rendezvous With Rama)
- 1989. Рама II (англ. Rama II) (в співавторстві з Джентрі Лі)
- 1991. Сад Рами (англ. The Garden of Rama) (в співавторстві з Джентрі Лі)
- 1993. Рама, що з'явився (англ. Rama Revealed) (в співавторстві з Джентрі Лі)
- Одіссея часу
- 2003. Око часу (англ. Time's Eye) (в співавторстві зі Стівеном Бакстером)
- 2005. Сонячна буря (англ. Sunstorm) (в співавторстві зі Стівеном Бакстером)
- 2007. Першонароджені (англ. Firstborn) (в співавторстві зі Стівеном Бакстером)
Окремі романи
- 1951. Прелюдія до космосу (англ. Prelude to Space)
- 1951. Піски Марса (англ. Sands of Mars)
- 1952. Острови у небі (англ. Islands in the Sky)
- 1953. Кінець дитинства (англ. Childhood's End)
- 1954. Велика глибина (англ. The Deep Range)
- 1955. Світло Землі (англ. Earthlight)
- 1956. Місто та зірки (англ. The City and the Stars) (перероблений з повісті - 1948. Проти приходу ночі (англ. Against the Fall of Night)
- 1961. Місячний пил (англ. A Fall of Moondust)
- 1963. Острів дельфінів (англ. Dolphin Island)
- 1975. Земля Імперська (англ. Imperial Earth)
- 1979. Фонтани раю (англ. The Fountains of Paradise)
- 1986. Пісні далекої Землі (англ. The Songs of Distant Earth)
- 1988. Колиска (англ. Cradle) (в співавторстві з Джентрі Лі)
- 1990. Привид із великих мілин (англ. The Ghost From the Grand Banks)
- 1990. По той бік ночі (англ. Beyond the Fall of Night) (в співавторстві з Грегорі Бенфордом)
- 1993. Молот бога (англ. The Hammer of God)
- 1996. 10 балів за шкалою Ріхтера (англ. Richter 10) (в співавторстві з Майком Маккві)
- 1999. Тригер (англ. The Trigger) (в співавторстві з Майклом К'юбом-Макдавеллом)
- 2000. Світло інших днів (англ. The Light of Other Days) (у співавторстві із Стівеном Бекстером)
- 2002. Рифи Тапробани (англ. The Reefs of Taprobane)
- 2008. Остання теорема (англ. The Last Theorem) (з Фредеріком Полом)
Екранізації
- Космічна одіссея 2001 року (за оповіданням «Страж» і іншими оповіданнями, паралельно до фільму було написано однойменний роман; у титрах не згадується; 1968)
- 2010 (1984)
- Сутінкова зона (телесеріал, епізод «Зірка», 1985—1989)
- Артур Кларк: До 1001 (1993)
- В космічній пастці (1994) (за оповіданням «Межа міцності»)
- Кольори нескінченності (1995)
- Побачення з Рамою (2009, анонсований)
- Побачення з Рамою (2003)
- Кінець дитинства (міні-серіал 2015)
Див. також
- Олаф Стейплдон, британський письменник, філософ
- 4923 Кларк — астероїд, названий на честь письменника
Переклади українською
- Артур Кларк. Пісні далекої Землі / пер. з англ. Вадим Хазін // Всесвіт. — 1993. — № 3/4. — С. 3—108.
- Артур Кларк. 2001. Космічна одіссея. Переклад з англійської: Вікторія Зенгва. Харків: КСД, 2017. — 224 с. ISBN 978-617-12-1658-7[9]
- Артур Кларк. «2010: друга Одіссея». Переклад з англійської: Вікторія Зенгва. Харків: КСД, 2017. — 224 с. ISBN 978-617-12-3361-4
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
