Артур Бенджамін

Артур Леслі Бенджамін (англ. Arthur Leslie Benjamin; 18 вересня 1893, Сідней — 10 квітня 1960, Лондон) — австралійський композитор, педагог і піаніст.

Артур Бенджамін
англ. Arthur Benjamin
Основна інформація
Дата народження	18 вересня 1893(1893-09-18)[1][2][…]
Місце народження	Сідней, Австралія[1]
Дата смерті	10 квітня 1960(1960-04-10)[2][3][…] (66 років)
Місце смерті	Лондон, Велика Британія[1]
Причина смерті	злоякісна пухлина
Громадянство	Австралія
Професії	піаніст, диригент, композитор, музичний педагог, кінокомпозитор
Освіта	Королівський коледж музики
Вчителі	Чарльз Вільєрс Стенфорд
Відомі учні	Joan Trimbled
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера
Magnum opus	Two Jamaican Piecesd
Заклад	Лондонський університет
Нагороди	Walter Willson Cobbett Medald

Біографія

У 1911—14 роках навчався у Королівському музичному коледжі у Лондоні у Ч. Станфорда (композиція) і у Ф. Кліффа (фортепіано). У 1919—21 роках викладав гру на фортепіано у Сіднейській консерваторії. З 1922 року жив у Англії. Композиторську діяльність розпочав у 1924 році, поєднуючи її з викладанням і виконавством. З 1926 року — професор композиції у королівському музичному коледжі (серед його учнів Бенджамін Бріттен). У 1941—46 роках — диригент симфонічного оркестру у Ванкувері (Канада). Як піаніст виступав з виконанням власних творів. Популярна його «Ямайська румба» для 2 фортепіано.

Твори

• опери — Чорт забирай її (The devil take her, 1931), Примадонна (1933), Повість про два міста (The tale of two cities, за Чарлзом Діккенсом, 1950), Тартюф (Лондон, 1964);
• телевізійна опера — Маньяна (1956);
• балет — Срібне весілля Орландо (Orlando's silver wedding, 1951);
• для оркестру — Симфонія (1945);
• для різних інструментів з оркестром — Концертіно для фортепіано з оркестром (1928), романтична фантазія для скрипки, альта і оркестру (1935), концерти — для гобоя і струн, оркестру (1942), для фортепіано з оркестром (1949), для гармоніки з оркестром (1953);
• камерні ансамблі — Пасторальна фантазія для струн, квартету (1924), соната для віолончелі і фортепіано (1945);
• для фортепіано — Сюїта (1927), п'єси;
• хори, пісні для вокальних ансамблів, романси;
• легка естрадна оркестрова музика, музика до спектаклів і кінофільмів.

Література

• «МЖ», 1958, No 15, с. 22.
• Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.