Вія Артмане

Ві́я (Аліда) А́ртмане (латис. Vija Artmane; 21 серпня 1929(19290821) — 11 жовтня 2008) — латиська акторка театру і кіно; ролі в побутових фільмах (На порозі бурі, Едґар і Крістіна, Театр), працювала в театрі Дайлес у Ризі. Народна артистка Латвійської РСР, Народна артистка СРСР (1969). Батько - німець, мати - українка, яку видають за польку.

Вія Артмане
Vija Artmane
Вія Артмане
Ім'я при народженні	латис. Alīda Vija Artmane
Народилася	21 серпня 1929(1929-08-21) або 21 липня 1929(1929-07-21)[1]  Латвія
Померла	11 жовтня 2008(2008-10-11)[2][3] (79 років) Стренчі, Латвія
Поховання	Покровський цвинтар (Рига)d
Країна	Латвія  СРСР
Діяльність	акторка театру і кіно
Знання мов	латиська[4]
Роки активності	1950 — 2003
Партія	КПРС
У шлюбі з	Artūrs Dimitersd
Діти	Каспар Дімітерс і Kristiana Dimitered
Нагороди	Q16352907? (2003) Q16363912? (2007)
IMDb	ID 0037615
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вія Артмане пропрацювала 50 років у Художньому академічному театрі імені Яна Райніса.

Популярність у часи СРСР акторка здобула завдяки кінокар'єрі. Вія Артмане знялася майже в сорока фільмах — зокрема «Рідна кров», «Ніхто не хотів вмирати», «Стріли Робін Гуда», «Сильні духом». Однією з найяскравіших стала роль Джулії Ламберт в екранізації роману Сомерсета Моема «Театр». У 2000 році акторка знялася в одному з фільмів серіалу «Каменська» — «Гра на чужому полі». Останньою її кінороботою була роль Катерини II у стрічці Іллі Хотиненка «Золотий вік».

З 1999 року була акторкою Ризького Нового театру.

На 70-річчя актриси (1999) її було нагороджено найвищою державною нагородою Латвії — орденом Трьох зірок.

Останні роки акторка тяжко хворіла та перенесла декілька інсультів.

Діти

Донька Вії Артмане — відома в Латвії художниця Крістіана Дімітерс, син Каспарс займається музикою, пише вірші й відновлює церкви. Він і оприлюднив у своєму блозі подробиці смерті матері й заповіт — відспівати її в православному кафедральному соборі Риги, оскільки в 1999 році вона прийняла православ'я й отримала ім'я Єлизавета^[5].

Вибрана фільмографія

• 1958 : «Чужа в селищі» — Ельза
• 1962 : «День без вечора» — Кайре
• 1966 : «Ніхто не хотів помирати» — Она
• 1966 : «Едгар і Крістина» — Крістина
• 1967 : «Туманність Андромеди» — Веда Конг, історик
• 1967 : «Подвиг Фархада» — Віра, перекладачка
• 1968 : «Часи землемірів» — Лієне
• 1969 : «Промені в склі» — Іріс
• 1971: «Танець метелика» — Ніно
• 1975 : «Стріли Робін Гуда»
• 1977 : «Обмін»
• 1980 : «Жайворонки»
• 1983 : «Чужі пристрасті» — Анна
• 1985 : «Остання індульгенція» — Ерна Зале
• 1987 : «Людина почету»
• 1988 : «Врятованому — рай» — Марія Івантєєва
• 1990 : «Катафалк» — Євгенія Андріївна

Див. також

• 4136 Артмане — астероїд, названий на честь акторки^[6].

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. http://eng.novonews.lv/news/2008/10/21/latvia_en/006548.html
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
5. Корчевська В. Упала Вія… Померла народна артистка СРСР Вія Артмане [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 192 за 14 жовтня 2008 року
6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання