Артеменко Артем Олександрович

Арте́м Олекса́ндрович Арте́менко (нар. 2 серпня 1993, Супрунівка, Полтавська область, Україна — пом. 19 жовтня 2023, Лиман Перший, Харківська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» II та III ступенів.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко.

Артеменко Артем Олександрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	2 серпня 1993(1993-08-02) Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, Україна
Смерть	19 жовтня 2023(2023-10-19) (30 років) поблизу с. Лиман Перший, Куп'янський район, Харківська область
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	14 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Бахмут (2022—2023) Битва за Харків
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 2 серпня 1993 року в селі Супрунівка Полтавської області. Навчався у Супрунівській середній школі. Після закінчення школи вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі, де в 2015 році отримав вищу освіту^[1].

Російсько-українська війна

З початком повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року пішов добровольцем до Збройних сил України. Після проходження військової підготовки проходив службу у складі 14-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду навідника-оператора 2-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 9-ої механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 14 ОМБр. Під час виконання бойових завдань двічі зазнавав поранень^[2]. Після лікування продовжував проходити службу у складі свого підрозділу^[1][3].

Загинув 19 жовтня 2023 року в результаті ворожого обстрілу поблизу села Лиман Перший Купʼянського району Харківської області^[4]. Похований 24 жовтня на кладовищі в місті Полтава.

Нагороди та відзнаки

• орден «За мужність» III ступеня (2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку^[5];
• орден «За мужність» II ступеня (2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку^[6];
• нагрудний знак Полтавської обласної ради «За вірність народу України» I ступеня^[7].

Примітки

1. У Полтаві попрощалися з трьома полеглими захисниками України – Новини Полтавщини (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
2. Захищаючи Україну загинув полтавець Артем Артеменко. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
3. Понад сотня полтавців провела в останню путь трьох воїнів, серед яких був син депутата міськради. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
4. На війні загинув 30-річний солдат з Полтавщини Артем Артеменко. ptv.ua (англ.). Процитовано 2 лютого 2024.
5. Указ Президента України від 24 жовтня 2023 року № 709/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
6. Указ Президента України від 2 лютого 2024 року № 41/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
7. У Полтавській міськраді вручили посмертні нагороди загиблих воїнів їхнім рідним (укр.). 12 січня 2024. Процитовано 2 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

• Дарина Омелич. У ПОЛТАВСЬКІЙ ГРОМАДІ ПОПРОЩАЮТЬСЯ З ТРЬОМА ЗАХИСНИКАМИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ
• Анастасія Добряк. На фронті поліг Артем Артеменко – воїн і син депутата Полтавської міської ради