Арне Сомерсало

Арне Сомерсало (справжнє прізвище — Соммер) (18 березня 1891, Тампере — 17 серпня 1941) — фінський військовик, командувач Повітряних сил Фінляндії (1920–1926), державний діяч, правий політик, журналіст, редактор.

Арне Сомерсало
фін. Arne Somersalo
Ім'я при народженні	швед. Arne Sakari Sommer
Народження	18 березня 1891(1891-03-18) Таммерфо́рс, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія (нині Тампере, Фінляндія)
Смерть	17 серпня 1941(1941-08-17) (50 років) Кестеньга, Карелія
Поховання	Цвинтар Кулосаарі
Країна	Фінляндія
Приналежність	Фінляндія
Рід військ	авіація
Освіта	Гельсінський університет і Єнський університет
Партія	Патріотичний народний рух
Звання	підполковник
Війни / битви	Перша світова війна Зимова війна Друга світова війна
Нагороди	Орден Хреста Свободи Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу

Життєпис

Командувач Повітряних сил Фінляндії, депутат парламенту Фінляндії.

Закінчив Гельсінський університет, згодом вивчав природничі науки в Єнському університеті (Німеччина).

Учасник Першої світової війни.

У 1916 вступив до лав Імперської армії Німеччини, де пройшов старшинські курси як поручник у лавах Гусарського полку № 16. Закінчив війну офіцером-ад'ютантом Генерального штабу 9-ї німецької армії на Західному фронті, воюючи проти французів^[1]. Згодом за свою службу отримав «Залізного хреста».

З 1918 служив у фінській армії.

З 1918 по 1919 очолював Головне управління Генерального директорату, начальник оперативного відділу Генерального штабу (1919–1920).

З 1920 по 1926 — командувач Повітряних сил Фінляндії.

З 1926 — активний правий політик, антикомуніст. Редагував журнал «Valkoinen Vartio», заснував антикомуністичну Фінську лігу оборони.

З 1930 — член антикомуністичного Руху Лапуа.

З 1932 — член правої партії «Патріотичний народний рух» (IKL). У тому ж році брав участь в заколоті в Мянтсяля^[1].

У 1933–1935 — депутат Едускунти (парламенту Фінляндії).

Редагував газету «IKL Ajan Suunta» (1931— 1935). Прихильник корпоративізму, близький до націонал-соціалізму та фашизму, брав участь у Міжнароднійй Фашистівській Конференції у Монтрьо (1934—1935), представляючи Народний патріотичний рух Фінляндії^[1].

Активний учасник Совєцько-фінської війни (1939—1940). Служив начальником штабу фронту в Суомуссалмі, а точніше у складі «групи Сусі» Пааво Сусітайвала, що відтягувала наступальні загони Червоної армії у непролазні північні болотисті ліси^[1].

У роки Другої світової війни — офіцер зв'язку дивізії «Ва́ффен-СС» в Лапландії.

Загинув у бою в районі Кестеньга (Карелія) в ході операції «Полярфукс» німецьких військ в Заполяр'ї.

Перепохований на цвинтарі Кулосаарі в Гельсінкі.