Loading AI tools
естонський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
А́рво Ва́лтон (ест. Arvo Valton; 14 грудня 1935, Мяр'ямаа — 26 липня 2024) — естонський письменник і кінодраматург, фіно-угорський політик. Лавреат Всеудмуртської національної премії імені Кузебая Герда (2017)[5].
| Арво Валтон | |
|---|---|
| Arvo Valton | |
 Арво Валтон | |
| Народився | 14 грудня 1935 Мяр'ямаа |
| Помер | 26 липня 2024[1] (88 років) Мяр'ямаа, Рапламаа, Естонія |
| Країна |  Естонія СРСР |
| Діяльність | кінодраматург письменник політик |
| Галузь | література[2], проза[2] і оповідання[2] |
| Alma mater | Талліннський технічний університет |
| Знання мов | естонська[3] |
| Посада | депутат Рійґікоґуd |
| Партія | National Coalition Party Pro Patriad (1995), Ісамаалійт (2006)[4], Вітчизни (2014)[4], Estonian Free Partyd (2020)[4] і Estonian Party for the Futured (2024)[4] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0885409 |
У дитинстві разом з сім'єю органами НКВД СССР депортований на Сибір, до міста Магадан, де закінчив середню школу.
Після повернення навчався в Талліннському політехнічному інституті, але опинився на драматургічному відділенні московського Інституту кіномистецтва («ВДІК»), яке успішно закінчив.
З 1968 — на кіностудії «Талліннфільм». Очолював Спілку письменників та Спілку кінематографістів Естонії.
Брав активну участь у відновленні державного суверенітету Естонії 1990. Після «співочої революції» обраний депутатом естонського парламенту — Рійгікогу.
Автор понад 50 книжок, провідний майстер естонської новелістики. Пише романи, вірші, сценарії до кінофільмів, мініатюри, афоризми, казки тощо. Його твори перекладено більш ніж 30 мовами світу. У Таллінні закінчується видання 19-титомника творів Арво Валтона, яке здійснюється частково на приватний кошт.
1996—2011 — президент Асоціації фіно-угорських письменників. Один із найактивніших захисників прав колонізованих народів Російської Федерації, у тому числі хантів та вепсів. У Тарту сприяв появі осередків удмуртської, комі та марійської творчої еміграції, яка забезпечується науковою та викладацькою роботою. Журналісти оцінюють Валтона як естонського Дон-Кіхота світової фіно-угорської культури. У той же час він виступає із відвертою критикою політики русифікації фіно-угорських народів у сучасній РФ:
| В умовах, де освіти рідною мовою не існує, навіть у таких порівняно великих народів, як удмуртський, марійський, комі, ерзя, мокша, не кажучи вже про менші за чисельністю народи, або ще більше розкидані на величезній території країни, певною мірою є дивом, що цими мовами живе й розвивається художня література. Це, певно, завдяки 20-м рокам XX століття, коли більшовизму потрібно було загравати з малими народами, щоб вижити.
Але незабаром носії цієї літератури, як і інтелігенція інших сфер життєдіяльності поголовно були знищені, літературна діяльність надовго притихла, проте оживилась таки знову. На сьогоднішній день художня література є чи не єдиною формою протесту проти відібрання у народу своєї рідної мови в інших сферах духовної діяльності. Проте, навіть, критика й літературознавство ведеться вже у більшості випадків чужою мовою, що є, якщо замислитись, досить абсурдно: говорити про мовний предмет чужою мовою. |
Переклав естонською мовою та видав у Таллінні твори комі, марійської, удмуртської та ерзянської літератури.
17-20 вересня 2007 — на запрошення Ужгородського університету Арво Валтон перебував на Закарпатті, де пройшла конференція, присвячена його творчості.
Валтон прочитав лекцію у Центрі гунґарології для студентів угорської філології Ужгородського університету; провів презентацію нової книжки українських перекладів «Батьківське щастя».
Валтон не вперше відвідує Ужгород. Ще в часи СССР він приїздив до міста, де розпочав кар'єру перекладача з угорської літератури. Передостанній візит був 2005 року — по свіжих слідах Помаранчевої Революції.
Серед головних ужгородських адрес Валтона — Берчені, 15. Там живе перекладач його творів Міклош Антоненко.
Критика називає Валтона «естонським Іваном Франком».
В Україні вийшло чотири книжки Арво Валтона, зокрема «Батьківське щастя» (2007, Ужгород) та «Усвідомлення» (2011, Ужгород). Автори перекладів українською — Микола Антоненко та Іван Петровцій. До книжок увійшли новели, афоризми та поезії Валтона.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
