Апостасія

Апостасія, також відоме як віровідступництво, ренеґатство (грец. Αποστασία — відступництво) — термін, використовуваний для позначення релігійного відступництва.^[1] Відступництво є добровільною відмовою вірянина від своєї релігії або відмову клірика від своїх обов'язків або підпорядкування церковній ієрархії.

Апостасія
Логотип Кампанії за колективне відступництво в Іспанії, що закликає відступити від Католицької Церкви
Частково збігається з	конверсія
Апостасія у Вікісховищі

Спочатку цей термін використовувався щодо охрещених християн, які зрікаються своєї віри, а не щодо людей, які зрікаються іншої віри (або не мають жодної), щоб стати християнами. У соціології релігії його іноді визначають як зречення і критику своєї колишньої віри. Вихід з церкви й викреслення з реєстру хрещення є формальним способом вираження цього. Відступництво означає неявне відлучення від релігійної спільноти.

Відступництво трапляється в усіх релігіях. Реакція на нього може бути різною, але іноді буває суворою. Це слово часто має негативну конотацію, і дуже мало відступників використовують це позначення для себе.

Відступництво — це не те саме, що єресь, при якій вірянин, навпаки, не хочуть зректися релігії чи переконань, але заперечують справедливість певних положень (істин віри) в ній і хочуть змінити ці положення.

Причини

З різних причин люди можуть вирішити, що вони хочуть покинути релігійну громаду, в якій вони народилися або до якої раніше належали. Це часто йде пліч-о-пліч з відмовою від пов'язаних з нею релігійних переконань. Це може відбуватися на основі виключно релігійного досвіду навернення, як у випадку Павла з Тарсу. Інтелектуальні міркування також можуть відігравати певну роль у рішенні відкинути філософію життя релігійної спільноти. Едіт Штайн і Пауль-Людвіг Ландсберг прийняли іншу віру, значною мірою виходячи з інтелектуальних міркувань. Соціальний тиск, сильна ієрархія і фундаменталізм всередині релігійної спільноти також можуть сприйматися як гнітючі й сприяти відмові від неї.

Християнство

Католицизм

У сучасному католицизмі розрізняють три типи відступництва (Бенедикт XIV, De Synodo diocesana, XIII, xi, 9):

• Відступництво від віри (apostasia а fide або perfidiae): повна і добровільна відмова від християнства, що супроводжується прийняттям іншої релігії (юдаїзму, ісламу і ін.) або відмовою від будь-якої релігії взагалі.
• Відступництво (відмова) від церковного сану (apostasia ab ordine): відмова священнослужителя від сану і пов'язаних з саном обов'язків. Спочатку розповсюджувалося і на церковнослужителів, так, Халкедонський собор (451 р.) ухвалив відлучати відступників від сану незалежно від їх положення в церковній ієрархії, цей принцип (лат. ne quis monachus vel clericus а suo gradu apostataret, сформульований в декреталії Льва IX, 1049) неодноразово підтверджувався впродовж середньовіччя. В наш час^[коли?] відступництво від сану не карається церковними законами, проте єпископи зберігають право відлучення відступників, що упираються, від сану.
• Відступництво (відмова) від чернечого сану (apostasia а religione або monachatus): відмова ченця від сану, відхід з монастирської общини й відмова виконання своїх зобов'язань перед монастирською общиною або орденом. На Халкедонському соборі було ухвалено рішення про відлучення ченців, що повернулися у світ.

У декреталіях Григорія IX згадуються ще два види відступництва: apostasia inobedientiae, тобто непокора наказу церковної влади й iteratio baptismatis — повторне хрещення або перехрещення.

Біблія

У Святому Письмі зазвичай означає ухилення від покори Богові або Його слову.

Іслам

Див. також: Апостасія в ісламі

Покарання (фактичні або запропоновані) за рідду в деяких країнах з мусульманською більшістю станом на 2013 рік.

Рідда — це термін, що означає офіційне зречення від ісламу. Це теоретико-правове питання, чи карається віровідступництво в ісламі відповідно до (фіксованого) покарання (хадд).

На думку значної частини ісламських богословів і теологів, мусульманин, який відступає від віри, заслуговує на смертну кару, але думки розходяться щодо того, чи є цей вчинок достатнім для винесення вироку і його виконання.^[2] Як правило, спочатку слід докласти зусиль, щоб повернути віровідступника до віри. На відміну від крадіжки чи блуду, рідда є оборотною, за неї не може бути призначене фіксоване покарання. Відступникові слід протягом усього життя радити повернутися до ісламу, за винятком випадків, коли він діє агресивно щодо ісламу. Мусульманин у такому випадку також буде діяти вороже щодо відступника, але навіть це є суперечливим.^[3]

Афганістан, Бруней, Іран, Ємен, Мавританія, Малайзія, Мальдіви, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, Судан, Сомалі та Об'єднані Арабські Емірати - країни, де віровідступництво може каратися смертю.^[4][5] Покарання в багатьох з цих країн залежить від поведінки обвинуваченого. Наприклад, в Афганістані, Брунеї, Ємені та Судані обвинувачений уникає засудження, якщо він відмовляється від своєї нової віри і повертається до ісламу. У Мавританії можливість повернутися до ісламу надається як до, так і після винесення вироку. Серед інших ісламських країн, де діють закони проти віровідступництва, - Бахрейн, Коморські острови, Єгипет, Ірак, Йорданія, Кувейт, Марокко, Оман, Пакистан і Сирія.^[6]

У деяких ісламських країнах, однак, майже всі течії виступають проти покарання за віровідступництво. У Туреччині, наприклад, цю позицію поділяють Президентство у справах релігії Діянет, консервативні рухи, такі як Турецьке мусульманське братство Міллі Ґьорюш, суфійські спільноти, такі як рух Ґюлена, а також всередині алевізму.

У багатьох ісламських країнах - в тому числі й в тих, де віровідступництво не вважається злочином - віровідступництво може призвести до розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав і втрати права на спадщину.^[5]

Див. також

• Ренегат
• Відлучення від церкви
• Секуляризм

Примітки

1. АПОСТАЗІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 23 вересня 2023.
2. Jansen, J. J. G. (1987). Inleiding tot de islam (нід.). Coutinho. ISBN 978-90-6283-695-6.
3. Door John Bowker (2002). Wat moslims geloven. Elmar BV, Rijswijk. ISBN 9038912471.
4. About the Law Library | Law Library of Congress | Research Centers | Library of Congress. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 23 вересня 2023.
5. Ohlheiser, Abby (10 грудня 2013). There Are 13 Countries Where Atheism Is Punishable by Death. The Atlantic (англ.). Процитовано 23 вересня 2023.
6. Villa, Virginia. Four-in-ten countries and territories worldwide had blasphemy laws in 2019. Pew Research Center (амер.). Процитовано 23 вересня 2023.

Література

• Apostasy // Catholic Encyclopaedia (англ.)

Посилання

• Апостат // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 45. — 1000 екз.