Апокаліпсис (Дюрер)

«Апокаліпсис», або «Апокаліпсис із зображеннями» (лат. Apocalipsis cum figuris)^[1] — відома серія з п'ятнадцяти ксилографій Альбрехта Дюрера з сценами із Книги Одкровення, опублікована 1498 р. Вона швидко принесла йому славу по всій Європі. Серія, ймовірно, була вирізана на грушевих дерев'яних блоках з богословськими порадами, зокрема від Йоганнеса Піркгеймера, батька друга Дюрера Віллібальда Піркгаймера. Робота над серією розпочалася під час першої поїздки Дюрера до Італії (1494–95), а цей набір був опублікований одночасно латиною та німецькою мовою в Нюрнберзі в 1498 році, в той час, коли значна частина Європи очікувала можливого Страшного суду в 1500 році. Найвідоміший принт у серії — «Чотири вершники апокаліпсису» (бл. 1497–98).^[2]^[3] Серія принесла Дюреру славу та багатство, а також деяку свободу від системи меценатства, що, у свою чергу, дозволило йому обирати власні теми та приділяти більше часу гравюрі. У 1511 році Дюрер опублікував друге видання «Апокаліпсису» у поєднаному виданні зі своїм «Життям Богородиці та великими страстями».^[4]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Апокаліпсис.

Основним твором Жана Дювета була гравірована серія 1550-х років, під впливом Дюрера, але дуже інша за стилем. Франс Масерель назвав свою серію з 25 малюнків Першої світової війни Апокаліпсисом нашого часу; у 1943 році Бентон Спруанс зробив літографію під назвою Вершники Апокаліпсису. У 1945 році Édouard Goerg (fr) опублікував 20 літографій із серії під назвою «Апокаліпсис».