Антоніо Канова

Антоніо Канова
Антоніо Канова
італ. Antonio Canova
Народився	1 листопада 1757[…]; Поссаньйо, Тревізо, Венето, Італія[…]
Помер	13 жовтня 1822[…] (64 роки); Венеція, Австрійська імперія[…]
Поховання	Tempio Canovianod
Країна	Венеційська республіка
Національність	італійці
Діяльність	скульптор, архітектор, художник, рисувальник
Галузь	скульптура
Alma mater	Венеційська академія витончених мистецтв
Вчителі	Джузеппе Бернардіd і Джованні Феррарі[d]
Відомі учні	Конрад Ебергардd, Павлос Просалентісd і Раймондо Трентановеd
Знання мов	італійська
Членство	Нідерландська королівська академія наук і Академія Святого Луки
Напрямок	неокласицизм
Жанр	фігуративізм, ню, скульптура, алегорія[d], фігуркаd, міфологічний живопис, портрет, сакральне мистецтво і анімалістика
Magnum opus	Три граціїd, Венера Переможиця, Амур і Психея, Геркулес і Ліхасd і Джордж Вашингтон[d]
Титул	маркграф
Брати, сестри	Джованні Баттіста Сарторіd
Нагороди	почесний громадянин Азолоd (1822)
	Медіафайли у Вікісховищі;

Антоніо Канова (італ. Antonio Canova; 1 листопада 1757, Поссаньйо, Республіка Венеція — 13 жовтня 1822, Венеція) — італійський скульптор, найзначніший представник класицизму в європейській скульптурі, зразок для наслідування академістів XIX століття (на кшталт Торвальдсена). Найбільші збірки його робіт — у паризькому Луврі й у петербурзькому Ермітажі.

Коротка інформація Антоніо Канова, італ. Antonio Canova ...

Закрити

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Канова.

Син бідняка-каменотеса, Канова рано осиротів і вступив на службу до венеційського сенатора Фалієро. Цей дав йому можливість вчитися ліплення. Маючи лише 16 років, Канова виконав для свого покровителя статуї Евридики і Орфея, а у 1779 р. для венеційського патриція Пізано, групу «Дедал та Ікар». У наступному році він попрямував до Риму, де знайомство з класичними пам'ятниками скульптури швидко розвинуло його вроджені артистичні здібності. Незабаром молодий художник посів визначне місце серед тогочасних скульпторів, і популярність його зростала з появою кожного нового його твору, поширюючись далеко за межі Італії. З усіх боків від вельмож сипалися йому замовлення. Папа Пій VII у 1802 р. зробив його головним наглядачем усіх мистецьких пам'яток у своїх володіннях.

Наполеон I запросив його у 1802 р. до Парижа для приготування колосальної статуї (Наполеона) і для інших важливих робіт. Шедевр цього часу — Поліна Бонапарт в обличчі переможної Венери. Після падіння Наполеона у 1815 р. Канова енергійно сприяв тому, щоб мистецькі скарби, вивезені з Риму до Франції, були повернуті до Вічного міста; в подяку за це, так само як і за його незвичайний художній талант Пій VII наказав вписати його ім'я в Золоту книгу Капітолію і подарував йому титул маркіза д'Іскіа.

Попри ці почесті й прихильність Папи, славетний скульптор внаслідок своєї сварки з кардиналами залишив Рим і останні роки свого життя провів на батьківщині, в Поссаньйо, поблизу Бассано. Він помер у Венеції 13 жовтня 1822 і був похований в соборі Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі у мавзолеї, який сам же спроектував за зразком давньоримських храмів.

За життя Канова мав репутацію найзначнішого зі скульпторів новітнього часу. У розвитку класицистичної скульптури він відіграв настільки ж ключову роль, що й Давід — у розвитку класичного живопису. Сучасники не шкодували сильних епітетів для опису свого схиляння перед даром Канови, який, як тоді здавалося, витримував порівняння з найкращими скульпторами античності. Його надгробки ефектні, портрети — ідеалізовано. Проте ні «урочистий спокій композиції», ні «ясність і витонченість пропорцій» не вберегли Канову від звинувачень у «холодній абстрагованості образів, сентиментальній солодкуватості і салонній красивості, безжиттєвості гладкої, відполірованої поверхні мармуру», які висували проти нього пізніше історики мистецтва.

Персей з головою Медузи (Музей Пія-Климента)
Амур і Психея (Лувр)
Поліна Боргезе у вигляді Венери
Три грації (Ермітаж)
Наполеон Бонапарт (Брера)
Мармурова група "Тесей перемагає кентавра" (1805-1819)
Скульптури у Художньо-історичному музеї Відня

[1]
W. M. R. 1911 Encyclopædia Britannica/Canova, Antonio // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 5. — P. 204–206.
d:Track:Q867541 d:Track:Q84667416
[2]
Сомов А. И. Канова, Антонио // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 300–301.
d:Track:Q4428701 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q24433876 d:Track:Q656 d:Track:Q23892921
[3]
Канова Антонио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
[4]
Зведений список імен діячів мистецтва
d:Track:Q110250907 d:Track:Q2494649
[5]
Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
d:Track:Q217595 d:Track:Q24255573 d:Track:Q1547776
[6]
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
[7]
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
[8]
http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/557/
[9]
https://www.metmuseum.org/toah/hd/nova/hd_nova.htm
[10]
RKDartists
d:Track:Q17299517

Der Brockhaus. Kunst.; F. A. Brockhaus GmbH, Leipzig, Mannheim 2006. ISBN 3-7653-2773-5. (нім.)
Canova, Antoio [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // "Dizionario Biografico" — Treccani
Канова Антоніо [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 589. — 1000 екз.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q84667416"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Вільям_Майкл_Россетті|W._M._R.]]</i>_[[:en:s:1911_Encyclopædia_Britannica/Canova,_Antonio|1911_Encyclopædia_Britannica/Canova,_Antonio]]_//_''[[:Британська_енциклопедія_(11-те_видання)|Encyclopædia_Britannica]]'':_''a_dictionary_of_arts,_sciences,_literature_and_general_information''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Г'ю_Чісголм|H.&nbsp;Chisholm]]_—_11_—_[[:Нью-Йорк|New_York]],_[[:Кембридж|Cambridge,_England]]:_[[:Cambridge_University_Press|University_Press]],_1911._—_Vol.&nbsp;5._—_P.&nbsp;204–206.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q867541]][[d:Track:Q84667416]]</div>-1] [1]
W. M. R. 1911 Encyclopædia Britannica/Canova, Antonio // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 5. — P. 204–206.
d:Track:Q867541 d:Track:Q84667416

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24433876"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Сомов,_Андрей_Иванович|Сомов&nbsp;А.&nbsp;И.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Канова,_Антонио|Канова,_Антонио]]_//_''[[:d:Q23892921|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1895._—_Т.&nbsp;XIV._—_С.&nbsp;300–301.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4428701]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q24433876]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q23892921]]</div>-2] [2]
Сомов А. И. Канова, Антонио // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 300–301.
d:Track:Q4428701 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q24433876 d:Track:Q656 d:Track:Q23892921

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Канова_Антонио_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-3] [3]
Канова Антонио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2494649">[http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500115339_Зведений_список_імен_діячів_мистецтва]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]</div>-4] [4]
Зведений список імен діячів мистецтва
d:Track:Q110250907 d:Track:Q2494649

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1787111_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q24255573">[[:d:Q24255573|Benezit_Dictionary_of_Artists]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2006._—_ISBN_978-0-19-977378-7</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q217595]][[d:Track:Q24255573]][[d:Track:Q1547776]]</div>-5] [5]
Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
d:Track:Q217595 d:Track:Q24255573 d:Track:Q1547776

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122039438_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-6] [6]
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-7] [7]
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[[http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/557/_http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/557/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] [8]
http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/557/

[[https://www.metmuseum.org/toah/hd/nova/hd_nova.htm_https://www.metmuseum.org/toah/hd/nova/hd_nova.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] [9]
https://www.metmuseum.org/toah/hd/nova/hd_nova.htm

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">RKDartists<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-10] [10]
RKDartists
d:Track:Q17299517

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Wikiwand in your browser!

Антоніо Канова

Wikiwand in your browser!

Біографія

Репутація

Твори

Див. також

Примітки

Посилання

Антоніо Канова
італ. Antonio Canova

Народився	1 листопада 1757(1757-11-01)^[1]^[2]^[…] Поссаньйо, Тревізо, Венето, Італія^[1]^[3]^[…]
Помер	13 жовтня 1822(1822-10-13)^[1]^[2]^[…] (64 роки) Венеція, Австрійська імперія^[1]^[3]^[…]
Поховання	Tempio Canoviano^d
Країна	Венеційська республіка
Національність	італійці^[4]
Діяльність	скульптор, архітектор, художник, рисувальник
Галузь	скульптура
Alma mater	Венеційська академія витончених мистецтв
Вчителі	Джузеппе Бернарді^d і Джованні Феррарі^[d]
Відомі учні	Конрад Ебергард^d, Павлос Просалентіс^d і Раймондо Трентанове^d^[5]
Знання мов	італійська^[6]^[7]
Членство	Нідерландська королівська академія наук і Академія Святого Луки^[8]
Напрямок	неокласицизм^[4]^[9]
Жанр	фігуративізм^[9]^[10], ню^[9]^[10], скульптура, алегорія^[d]^[10], фігурка^d^[10], міфологічний живопис^[10], портрет^[10], сакральне мистецтво^[10] і анімалістика^[10]
Magnum opus	Три грації^d, Венера Переможиця, Амур і Психея, Геркулес і Ліхас^d і Джордж Вашингтон^[d]
Титул	маркграф
Брати, сестри	Джованні Баттіста Сарторі^d
Нагороди	почесний громадянин Азоло^d (1822)
Медіафайли у Вікісховищі