Антипатр Сідонський

Антіпатр Сідонський (грец. Ἀντίπατρος) — давньогрецький поет II століття до н. е. із Сідону.

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антипатр.

Антипатр Сідонський
Народився	2 століття до н. е.[1] Сідон, Ліван
Помер	1 століття до н. е.[1]
Діяльність	поет, епіграматист, письменник
Мова творів	давньогрецька

Антипатр був автором коротких елегій, деякі з них дійшли до нас у «Грецькій антології», в тому числі «Корона Мелеагра». Він також написав епітафію Сапфо, в якій наполягав, що поетеса померла від природних причин і похована на своїй батьківщині острові Лесбос.

Цицерон^[2] описував Антипатра як блискучого епіграміста, але часом схильного до наслідування.

Поряд із Філоном Візантійським, Страбоном, Геродотом та Діодором Сицилійським Антипатр вважається одним з авторів переліку Семи чудес світу, який він описав у своїй поезії близько 140 до н. е.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Цицерон. Oratore, III, 50 і de Fato, 2

Посилання

• Путеводитель Антипатра [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Антипатр Сідонський — деякі поезії [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)