Антигістамінні препарати
група лікарських засобів, що гальмують дію гістаміну З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Антигістамінні препарати (АГП[1], протигістамінні препарати[2], H1-блокатори гістаміну[3]) — група лікарських засобів, що гальмують дію гістаміну, здійснюючи блокаду (наприклад, конкурентну) його рецепторів в організмі.
![]() | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Коли «йде мова» про АГП, загалом мають на увазі препарати групи Н1- блокаторів.[2][4]
Види
Виділяють три групи препаратів (відповідно до рецепторів, що ними блокуються):[джерело?]
- H1-блокатори (використовують у терапії алергійних захворювань):
- БРГ-І (перше покоління)
- БРГ-ІІ (друге покоління)[3]
- H2-блокатори — використовують у лікуванні захворювань шлунка (сприяють зниженню шлункової секреції).
- H3-блокатори — використовують в терапії неврологічних захворювань.
H1-блокатори
Узагальнити
Перспектива
У їх числі хіфенадин, димедрол, клемастин, і зупиняють емісію (наприклад, кромолін) або дію (як дифенгідрамін) гістамінів.
Гістамін як медіатор здатний впливати на дихальні шляхи (спричинюючи набряк слизової носа, бронхоспазм, гіперсекрецію слизу), шкіру (свербіж, гіперемію, уртикарні висипання), шлунково-кишковий тракт (кишкова колька, стимуляцію шлункової секреції), серцево-судинну систему (розширення капілярних судин, підвищення проникності судин, гіпотензію, порушення серцевого ритму), гладку мускулатуру.
Багато в чому саме перебільшення цього впливу обумовлюють алергійні реакції. І антигістамінні препарати в основному використовуються саме з метою боротьби з проявами алергії.
Випускають у вигляді таблеток, назального спрею або крапель, в тому числі очних, форм для парентерального введення.
Покоління
Існує кілька поколінь антигістамінних препаратів.[5] З кожним поколінням зменшується частота та вираженість побічних ефектів і ймовірність звикання, збільшується тривалість дії.
- Перше покоління
- Диметинден (Феністил)
- Клемастин (Бравегіл, Клемастін, Клемастіна Фумарат, Рівтагіл, Тавегіл)
- Меклізін (Бонін, Бонамін, Антіверт, Постафен, Драмамін)
- Прометазин (Phenergan, Promethegan, Romergan, Fargan, Farganesse, Prothiazine, Avomine, Atosil, Receptozine, Lergigan)
- Фенрамін (Авілов)
- Хлорфенірамін (Chlor-Trimeton, Piriton, Chlor-Tripolon, HISTA-12):
- Дексхлорфенірамін[en] (Dexchlorpheniramine (Polaramine), ізомер хлорфеніраміну)
- Ципрогептадин (Перитол)
- Мебгідролін (Діазолін)
- Хіфенадин (Фенкарол[6])
- Дифенгідрамін (Димедрол)
- Друге покоління
- Терфенадин
- Астемізол (Гісманал)
- Азеластин (Алергоділ)
- Акривастин (Семпрекс)
- Біластин (Ніксар)
- Лоратадин (Кларитин, Алерпрів, Клаллергін, Кларготіл, Кларідол, Кларісенс, Кларіфарм, Кларіфер, Кларотадін, Кларфаст, Ломілан, Лорагексал, Лотарем, Еролін, Лорано)
- Цетиризин (Цетрин, Алерза, Аллертек, Зетрінал, Зінцет, зіртек, Зодак, Летізен, Парлазін, Цетірінакс)
- Ебастин (Кестін, Evastin, Ebastel, Aleva)
- Третє покоління — є активними метаболітами препаратів другого покоління. Крім більшої ефективності, вони позбавлені побічних кардіотоксичних властивостей.
- Левоцетиризин (Ксізал ®, Цетрілев, Алерон, L-цет, Алерзин)
- Дезлоратадин (Алерсіс, Едем, Еріус, Лоратек ®, Лордес)
- Фексофенадин (Allegra, Телфаст, Fastofen, Tilfur, Фексадін, Фексофаст)
- Норастемізол (в процесі розроблення)
Станом на 2020 рік тривають наукові суперечки щодо визнання третього покоління.[7]
Див. також
Примітки
Джерела
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.