Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
А́нна Вікто́рія Ге́рман-Тухольська (пол. Anna Wiktoria German-Tucholska; 14 лютого 1936, Ургенч, Узбецька РСР, СРСР — 26 серпня 1982, Варшава) — польська співачка, авторка пісень, композиторка та акторка.
Анна Герман | |
---|---|
Anna German | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Анна Вікторія Герман-Тухольська |
Дата народження | 14 лютого 1936 |
Місце народження | Ургенч, Узбецька РСР, СРСР |
Дата смерті | 25 серпня 1982 (46 років) |
Місце смерті | Варшава, Польська Народна Республіка |
Причина смерті | рак кістокd |
Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави |
Роки активності | 1966—1982 |
Громадянство | Польща |
Національність | полька німецько-нідерландського походження |
Віросповідання | Церква адвентистів сьомого дня і Менноніти в Росіїd |
Професії | співачка, композиторка, акторка, авторка-виконавиця |
Освіта | Вроцлавський університет (січень 1962) |
Співацький голос | ліричне сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанр | естрадна музика, опера, романс, авторська пісня |
Членство | Sekcja Grotołazów Wrocławd |
Нагороди | |
Батько | Eugen Hörmannd |
Мати | Irma Mertens-Bernerd |
У шлюбі з | Zbigniew Antoni Tucholskid |
Діти (1) | Zbigniew Tucholskid |
Автограф | |
anna-german.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Була дуже популярною в Польщі і в СРСР у 1960–1970-х. Відома виконанням пісень різними мовами світу, у першу чергу польською і російською. Лауреатка фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, В'яреджо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополі, Колобжегу, Зеленій Гурі.
Народилась в Ургенчі, Узбекистан. Її мати Ірма (до шлюбу Мартенс) — із села Великокнязівське[ru][1] Ставропольського краю. Батько — Ойґен Герман (нім. Hörmann) — бухгалтер німецького походження з Лодзі (Царство Польське), був звинувачений у шпигунстві, репресований і розстріляний НКВС у Ташкенті в 1937 році. Анну, її брата і матір депортували до Киргизії.
Вдруге мати Анни одружилася з офіцером Війська Польського на ім'я Герман Бернер, що дозволило їй 1945 року виїхати до Польщі. Там Анна вступила до Вроцлавського університету на факультет геології, але участь у студентській художній самодіяльності дозволила їй згодом стати співачкою. Дебютувала 1960 року в студентському театрі «Каламбур». Отримавши стипендію від італійського уряду, співачка на кілька місяців виїхала до Риму.
Перше визнання її пісні отримали на ІІІ Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті[pl] (1963), де вона розділила ІІ премію в категорії польських виконавців за пісню «Так мені з цим погано» (пол. Tak mi z tym źle) Генрика Клейна і Броніслава Брока, а також на Всепольському фестивалі естрадних колективів в Ольштині — за італійську пісню «Ave Maria»[2]. Справжню популярність Анні Герман принесла 1964 року пісня «Танцюючі Евридики[pl]»[3] [4] Катажини Ґертнер[pl][5] і Еви Жеменіцької: друга премія в категорії акторсько-літературної пісні на II Фестивалі польської пісні в Ополі (24–28 травня), перше місце (у місцевому кваліфікаційному турі) і третє — в Міжнародному турі на фестивалі в Сопоті. На III Фестивалі польської пісні в Ополі — перша премія в категорії артистичної пісні за пісню «Розквітну трояндою» (пол. Zakwitnę różą)[6] Катажини Ґертнер і Єжи Міллєра.
27 серпня 1967 року, перебуваючи в Італії на гастролях, потрапила в автокатастрофу і на кілька років утратила можливість виступати[7]. Повернулася на естраду в 1970 роках і здобула «Золотий диск» за довгограючу платівку «Людська доля» (пол. Człowieczy los) [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]. Гастролювала у різних країнах, зокрема, сотні концертів дала у СРСР.
1972 року одружилася зі Збіґнєвим Тухольським, з яким познайомилася у 1960. Обидвоє були парафіянами церкви адвентистів сьомого дня. 27 листопада 1975 року народила сина Збіґнєва.
Померла від раку кісток у ніч з 25 на 26 серпня 1982 року. Похована у Варшаві на місцевому євангелістсько-реформатському цвинтарі[8].
2012 року до 30 річниці з дня смерті Анни Герман зняли російський біографічний серіал, створений у співпраці з Україною, Польщею та Хорватією «Анна Герман. Таємниця білого янгола»[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.