італійський совєтолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андреа Ґраціозі (італ. Andrea Graziosi; нар. 19 січня 1954, Рим) — італійський історик. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.
Андреа Ґраціозі | |
---|---|
Andrea Graziosi | |
![]() | |
Народився | 19 січня 1954 (71 рік) Рим, Італія |
Країна | Італія |
Національність | італієць |
Діяльність | історик, економіст, викладач університету, sovietologist |
Alma mater | Неапольський університет імені Фрідріха II |
Галузь | історія, економіка |
Заклад | Неапольський університет імені Фрідріха II Вища школа соціальних наук Гарвардський університет |
Вчене звання | професор |
Членство | Italian Society for the Study of Modern and Contemporary Historyd |
Відомий завдяки: | дослідженням соціально-політичної історії Східної Європи |
Нагороди | ![]() |
Висловлювання у Вікіцитатах Андреа Ґраціозі у Вікісховищі |
Закінчив економічний факультет Неапольського університету. Професор історії Неапольського університету імені Фрідріха II. Працював також в університетах Пітсбурга, Пенсильванії, Вашингтона, Гарварда, Москви, Берліна. Співпрацює з такими науковими організаціями: Італійська асоціація з вивчення сучасної історії, Італійська асоціація з вивчення України, Американська історична асоціація тощо. З 2007 року — президент Італійського товариства вивчення сучасної історії.
Досліджує історію України, СРСР, Росії та Східної Європи. Закінчив з відзнакою Неапольський університет в 1977 році за спеціальністю «економіка». У 2007—2011 роках — президент Італійського товариства вивчення сучасної історії. Співредактор результатів міжнародної конференції «Великий голод в Україні: Голодомор та його наслідки, 1933 до сьогодні».
Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, який отримав «за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання Голодомору 1932—1933 рр. актом геноциду українського народу, активну громадську діяльність щодо вшанування жертв трагедії».
Після початку повномасштабної війни Росії проти України [2]
У 2023 році побачила світ нова книга "Україна і Путін: між історією та ідеологією" (не перекладена українською), у якій автор дає відповоді на низку питань. Чому Путін думав, що зможе завоювати Україну за кілька днів за згоди росіян, а також місцевого населення? Що означає «денацифікація»? Щоб пояснити цю трагедію, яка змінює світ, необхідно повернутися до деяких важливих уривків з історії 20-го століття до та після 1991 року. Складна історія, яка починається від відносин України з радянською владою Леніна та переходить до Голодомор, страшний сталінський голод, що забрав понад чотири мільйони жертв в Україні в 32-33 роках. Це історія, яка триває з Другої світової війни та нацистської окупації та продовжується з розпадом СРСР і потрясіннями 1990-х років. За цим послідував авторитарний поворот Путіна, заснований на консенсусі ідеології влади, що сягає корінням в російську історію та поділяється правлячим класом, який сформувався між занепадом Радянського Союзу та відновленням державної влади. Ідеологія, яка спонукає Путіна зневажати розкішний і корумпований Захід, який переживає економічний і демографічний спад, і яка змушує його думати, що настав час відновити роль Росії як великої світової держави.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.