Анджей Земянський

Анджей Земянський (пол. Andrzej Ziemiański, 17 лютого 1960(19600217)) — польський письменник-фантаст, який за фахом є архітектором.

Анджей Земянський
пол. Andrzej Ziemiański
Ім'я при народженні	Andrzej Ziemiański
Псевдонім	Patrick Shoughnessy
Народився	17 лютого 1960(1960-02-17) (64 роки) Вроцлав
Громадянство	Польща
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	література
Alma mater	Faculty of Architecture, Wrocław University of Technologyd
Заклад	Вроцлавський університет
Мова творів	польська
Роки активності	1979–
Напрямок	проза
Жанр	фантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus	«Ахая»
Премії	Меморіальна премія імені Януша Зайделя (2002, 2004), «Наутилус» (2003), «Сфінкс» (2001, 2002, 2003, 2004)
Сайт: ziemianski.com.pl
Анджей Земянський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Земянський.

Біографія

Анджей Земянський народився у Вроцлаві. У 1983 році він закінчив архітектурний факультет Вроцлавської політехніки. Після закінчення вишу Земянський у 1984—1985 роках працював у Інституті архітектури та урбаністики Вроцлавської політехніки. У 1985—2005 роках він працює в Інституті сільськогосподарського будівництва відділу природокористування і геодезії Вроцлавської сільськогосподарської академії.

У 1997 році разом із Євгеніушем Дембським він заснував перший польський інтернет-журнал «Fahrenheit», присвячений науковій фантастиці. Проте в 2004 році, за твердженням самого Земянського, його за наполяганням Дембського виключили зі складу редколегії журналу. За твердженнями інших членів редколегії, Земянський за власної ініціативи покинув редколегію журналу.

У 2007 році Анджей Земянський вирішив покинути офіційне місце роботи, та став фрілансером. Після цього він отримує кошти виключно за рахунок літературної діяльності.

У 2010—2012 роках Анджей Земянський вів персональний блог, присвячений підтримці ремонту головного залізничного вокзалу Вроцлава.

Літературна творчість

Літературну творчість Анджей Земянський розпочав ще у 1979 році, коли в журналі Вроцлавської політехніки «Sigma» опублікував своє перше фантастичне оповідання «Закритий заклад» (пол. Zakład zamknięty). У 1981 році він написав радіоп'єсу для Польського Радіо «Людина, яка не може померти» (пол. Człowiek, który nie potrafi umrzeć), проте вона так і не вийшла в ефір у зв'язку із запровадженням у Польщі воєнного стану. Першою самостійною книжкою Земянського стала збірка оповідань «Даймоніон», яка вийшла друком у 1985 році. У другій половині 80-х років частину своїх повістей, зокрема «Уявні війни» (пол. Wojny urojone) та «Убивці сатани» (пол. Zabójcy szatana), Земянський писав у співавторстві з Анджеєм Джевінським. Більшість своїх творів кінця 80-х — початку 90-х років ХХ століття Анджей Земянський, у зв'язку із збільшенням попиту в Польщі на закордонну, переважно анломовну, фантастичну літературу, більшість творів цього періоду письменник написав у реаліях анломовного світу, із героями з іменами англійською мовою, навіть один із своїх романів цього періоду «Пересадка у пеклі» (початково «Пересадка у передпокої пекла», пол. Przesiadka w przedpieklu, пізніше пол. Przesiadka w piekle) він видав під англомовним псевдонімом Патрік Шонессі (Patrick Shoughnessy), пізніше цей роман перевиданий під новішою назвою під спавжнім іменем автора. Пізніше, від початку ХХІ століття, Земянський пише твори виключно в польських реаліях, у тому числі роблячи місцем їх дії своє рідне місто Вроцлав (зокрема твори «Бреслау forever», «Утеча з Фестунг Бреслау» (пол. Ucieczka z Festung Breslau). У одномуіз творів автора, «Автобан нах Познань» (пол. Autobahn nach Poznań), у майбутньому Землі, яка пережила кілька катаклізмів, Польща, хоча й зменшилась у розмірах, стала найпотужнішою державою на планеті, тим більше, що в ній збереглась єдина в світі автомагістраль. Найвідомішим циклом творів Анджея Земянського є трилогія «Ахая» (пол. Achaja), у якій поєднуються елементи бойової фентезі та наукової фантастики, проте сам автор відносить її до жанру чистої наукової фантастики. Анджей Земянський також написав продовження цієї трилогії — «Пам’ятник імператриці Ахаї» (пол. Pomnik Cesarzowej Achai) та «Віріон» (пол. Virion).

Окрім художньої літератури, Анджей Земянський кілька науково-популярних книг із програмування, а також посібник по виготовленню коктейлів (пол. Drinki).

Премії та нагороди

Анджей Земянський є чотриразовим лауреатом премії «Сфінкс» (у 2001, 2002, 2003 та 2004 роках), дворазовим лауреатом премії імені Януша Зайделя (2002 та 2004 роки) та «Наутилус» (у 2003 році).

Твори

Романи та повісті

• 1987 — Wojny urojone (Уявні війни)
• 1989 — Zabójcy szatana (Убивці сатани)
• 1990 — Bramy strachu (Ворота страху)
• 1990 — Nostalgia za Sluag Side (Ностальгія за Слуаг Сайд)
• 1991 — Dziennik czasu plagi (Новини чумної епохи)
• 1991 — Przesiadka w przedpieklu (Przesiadka w piekle) (Пересадка в пеклі)
• 1997 — Miecz Orientu (Меч Орієнту)
• 2001 — Autobahn nach Poznań (Автобан нах Познань)
• 2002—2004 — Achaja (Ахая) І—ІІІ томи
• 2008 — Breslau forever (Бреслау forever)
• 2009 — Ucieczka z Festung Breslau (Утеча з Фестунг Бреслау)
• 2010 — Żołnierze grzechu (Солдати гріха)
• 2012—2016 — Pomnik Cesarzowej Achai (Щоденник імператриці Ахаї) I—V томи
• 2012 — Za progiem grobu (За порогом труни)
• 2017 — Virion (Віріон)

Оповідання

• 1979 — Zakład zamknięty (Закритий заклад)
• 1980 — Twarze (Обличчя)
• 1981 — Koloryt lokalny (Місцевий колорит)
• 1982 — Blisko granicy (Біля кордону)
• 1982 — Poziom zerowy (Нульовий рівень)
• 1983 — Ghost (Привид)
• 1983 — Gra (Гра)
• 1983 — Martwa fala (Мертва хвиля)
• 1985 — Czekając na barbarzyńców (Чекаючи варварів)
• 1985 — Daimonion (Даймоніон)
• 1985 — Port (Порт)
• 1985 — Precedens (Прецедент)
• 1985 — Reguły gry (Правила гри)
• 1991 — Czasy, które nadejdą (Часи, які прийдуть)
• 2000 — Bomba Heisenberga (Бомба Гейзенберга)
• 2001 — Toy Toy Song…
• 2001 — Toy Trek
• 2001 — Waniliowe plantacje Wrocławia (Ванільні плантації Вроцлава)
• 2002 — Achaja — nie ma przeznaczenia (Ахая — немає долі)
• 2002 — Czarownice (Чарівниці)
• 2002 — Legenda, czyli pijąc wódkę we Wrocławiu w 1999 roku (Легенда, або чи пив ти горілку у Вроцлаві в 1999 році)
• 2002 — Lodowa opowieść (Льодова оповідь)
• 2002 — Spadek (Спадок)
• 2003 — Ghost II — dwadzieścia lat później (Привид ІІ — двадцятьма роками пізніше)
• 2003 — Zapach szkła (Запах скла)
• 2004 —Achaja — zaginiony rozdział (Ахая — загублений розділ)
• 2004 — Chłopaki, wszyscy idziecie do piekła (Хлопці, всі підете в пекло)
• 2004 — Ciężka sprawa (Важка справа)
• 2005 — Toy Wars — Wojownik Ostatecznej Zagłady (Toy Wars — воїн останнього знищення)
• 2005 — Wypasacz (Пастух)
• 2011 — A jeśli to ja jestem Bogiem? (А якщо це я — Бог?)
• 2011 — Siedem schodów (Сім сходинок)
• 2012 — Pułapka Tesli (Пастка Тесли)
• 2013 — Polski dom (Польський будинок)

Посилання

• Офіційний сайт Анджея Земянського [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
• Блог, який Анджей Земянський вів для підтримки ремонту головного залізничного вокзалу Вроцлава (пол.)
• Повний текст оповідання Toy Toy Song [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
• Kolejny wywiad zamieszczony na łamach serwisu Gildia [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
• Розповідь Анджея Земянського про свою книгу «Втеча з Фестунг Бреслау». Екслюзивна розповідь для сайту mmwroclaw.pl (пол.)
• Анджей Земянський на сайті fantlab.ru [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Анджей Земянський на LiveLib [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Анджей Земянский [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Анджей Земянський на сайті encyklopediafantastyki.pl [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)