Амур, що стоїть

«Амур, що стої́ть» (італ. Cupido-Apollo; також — «Аполло́н», «Купідо́н») — втрачена мармурова статуя амура, створена Мікеланджело Буонарроті близько 1496 —1497 рр. Існують припущення, що «Мангеттенський амур» (чи «Юний лучник») є цією статуєю^[1].

Амур, що стоїть

італ. Cupido-Apollo
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	бл. 1496 —1497 рр.
Розміри:	? см
Матеріал:	мармур
Жанр:	ню

Історія створення

Про замовлення банкіром Якопо Ґаллі статуї «Купідона в натуральну величину» згадує Вазарі^[2]. У листі до батька^[а] Мікеланджело писав, що «(…) взявся зробити фігуру для П'єро Медичі і купив мармур, але так нічого й не розпочав, бо він не виконав своєї обіцянки. Тому (…) роблю іншу фігуру для свого задоволення»^[3]. Не збереглося достовірних відомостей про цю роботу, однак, вважається, що це може бути «Купідон», який зберігається у Лондонському музеї Вікторії та Альберта^[4].

Образ у мистецтві

Статуя побіжно згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)^[5].

Примітки

а. ^{^} Лист від 19 серпня 1497 року

Посилання

1. Adrian Darmon (2000). Michelangelo in Paris. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2012.
2. Вазарі, 1970, с. 308.
3. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 94.
4. Дживелегов А., Микельанджело: «Вакх». «Купидон». «Аполлон»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
5. Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 329. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2012. [Архівовано 2013-05-01 у Wayback Machine.]

Джерела

• Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
• Дживелегов А. Микельанджело. — М. : Молодая гвардия, 1938. — 318 с. (рос.)
• Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)