Амур, що стоїть

«Амур, що стої́ть» (італ. Cupido-Apollo; також — «Аполло́н», «Купідо́н») — втрачена мармурова статуя амура, створена Мікеланджело Буонарроті близько 1496 —1497 рр. Існують припущення, що «Мангеттенський амур» (чи «Юний лучник») є цією статуєю^[1].

Амур, що стоїть

італ. Cupido-Apollo
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	бл. 1496 —1497 рр.
Розміри:	? см
Матеріал:	мармур
Жанр:	ню

Історія створення

Про замовлення банкіром Якопо Ґаллі статуї «Купідона в натуральну величину» згадує Вазарі^[2]. У листі до батька^[а] Мікеланджело писав, що «(…) взявся зробити фігуру для П'єро Медичі і купив мармур, але так нічого й не розпочав, бо він не виконав своєї обіцянки. Тому (…) роблю іншу фігуру для свого задоволення»^[3]. Не збереглося достовірних відомостей про цю роботу, однак, вважається, що це може бути «Купідон», який зберігається у Лондонському музеї Вікторії та Альберта^[4].

Образ у мистецтві

Статуя побіжно згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)^[5].

Примітки

а. ^{^} Лист від 19 серпня 1497 року