Loading AI tools
ізраїльський романіст, новеліст та есеїст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Амос Оз (івр. עמוס עוז, народжений Амос Клаузнер, 4 травня 1939 — 28 грудня 2018) — ізраїльський романіст, новеліст та есеїст, писав івритом. Учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами. Професор університету Бен-Ґуріона в Беєр-Шеві. Лауреат численних міжнародних літературних премій, номінант на Нобелівську премію 2009 року[7].
Амос Оз | ||||
---|---|---|---|---|
івр. עמוס עוז | ||||
Ім'я при народженні | івр. Amos Klausner | |||
Народився | 4 травня 1939[1][2][…] Єрусалим, Підмандатна Палестина[3] | |||
Помер | 28 грудня 2018[4][5][…] (79 років) Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль ·злоякісна пухлина | |||
Поховання | Kibbutz Hulda Cemeteryd | |||
Країна | Ізраїль | |||
Діяльність | мовознавець, журналіст, прозаїк-романіст, перекладач, есеїст, педагог, викладач університету, дитячий письменник, поет, письменник, новеліст | |||
Сфера роботи | література[6], журналістика[6] і шкільництво[6] | |||
Alma mater | Єврейський університет і Gymnasia Rehaviad | |||
Заклад | Університет Бен-Гуріона | |||
Мова творів | іврит | |||
Роки активності | з 1960 | |||
Членство | Європейська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук | |||
Партія | Мерец | |||
Конфесія | юдаїзм | |||
Батько | Клаузнер Ієгуда Ар'є | |||
Діти | Fania Oz-Salzbergerd, Galia Ozd і Daniel Ozd | |||
Учасник | Шестиденна війна і Війна Судного дня | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Амос Оз у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Мати письменника народилася в Рівному, дід тримав у місті млин. Батько — Клаузнер Ієгуда Ар'є, народився в Одесі.[8]
У віці п'ятнадцяти років Амос Оз переселився до кібуц Хульда. Служив у бригаді «Нахаль», брав участь у сутичках на сирійському кордоні[9]. 1961 року, після закінчення військової служби, повернувся в кібуц і працював сільськогосподарським робітником. Перші короткі розповіді опублікував у двадцять років. Спершу публікувався в основному в журналі «Кешет». Уже перший авторський збірник, «Землі шакала» (1965), викликав значний інтерес.
Вивчав філософію і літературу в Єврейському університеті (закінчив перший ступінь в 1964 році) і в Оксфордському університеті (1969-1970). Протягом 25 років викладав у школі кібуца і писав прозу. 1986 року покинув кібуц, перебрався в місто Арад і викладав в університеті імені Бен-Гуріона в Беєр-Шеві. Останні роки жив у Тель-Авіві.
Брав участь у Шестиденній війні у складі танкових військ на Синайському півострові й у війні Судного дня на Голанських висотах. З часу Шестиденної війни 1967 року Оз опублікував безліч статей та есеїв про арабо-ізраїльський конфлікт.
Амос Оз викладав в Оксфордському університеті, Єврейському університеті в Єрусалимі та в Коледжі Колорадо.
Роман Оза «Мій Міхаель» (1968) включений Міжнародною асоціацією видавців до списку ста найкращих романів XX століття. 1997 року президент Франції Жак Ширак нагородив Оза орденом Почесного легіону. З 1991 року — дійсний член Академії мови іврит. Лауреат Премії імені Бялика (1986), Премії Ізраїлю з літератури (1998), Премії Ґете (2005), премії Кафки (2013)[10]. Почесний доктор Антверпенського університету (2008). 2009 року Оз вважався основним претендентом на Нобелівську премію з літератури[11], але через війну її отримала німецька письменниця Герта Мюллер.
28 грудня 2018 року Амос Оз помер після тривалої боротьби з раком.
Написав сучасні психологічні та історичні романи:
Твори для дітей «Сумхі».
Книжки А. Оза перекладено більше ніж 40 мовами світу[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.