Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аморі VI де Монфор (фр. Amaury VI de Montfort; 1195—1241) — граф Тулузи у 1218—1224 роках (як Аморі I), сеньйор Монфор (як Аморі IV).
| Аморі VI де Монфор фр. Amaury VI de Montfort | ||
_-_Amaury_VI_de_Montfort.jpg) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Симон де Монфор | |
| Наступник: | Райммунд VII | |
| Народження: | 1192[1] | |
| Смерть: |
1241[1][2] Отранто, Провінція Лечче, Апулія, Італія | |
| Поховання: | собор Святого Петра і Prieuré de Haute-Bruyèred | |
| Країна: | Франція | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | Монфор-л'Амориd | |
| Батько: | Симон IV де Монфор[2] | |
| Мати: | Аліса де Монморансі[2] | |
| Шлюб: | Beatrice of Viennoisd | |
| Діти: | Jean I de Montfortd, Adèle de Montfortd[2], Marguerite of Montfortd і Laure de Montfortd | |
Походив з невеликого лицарського роду на півночі Франції. Старший син Симона де Монфор та Аліси де Монморансі. Народився у родинному замку Монфор-л'Аморі. У 1209 році разом з батьком рушив у хрестовий похід проти катарів Лангедоку. Протягом 1209—1212 років брав участь у більшості облог лангедокських міст. У 1213 році звитяжив у битві при Мюре, де хрестоносці здолали об'єднані війська Арагону з його васалами, та Тулузи. 1214 року пошлюбив доньку дофіна В'єнського.
У 1216 році почалося велике повстання в Лангедоку проти північнофранцузьких загарбників. 1217 року було втрачено Тулузу. 1218 року загинув батько Аморі. Тоді ж Аморі де Монфора папські легати оголосили новим графом Тулузи. Його підтримав французький король Філіпп II Август, який надав суттєву військову допомогу. Втім протягом 1219 року Аморі I зазнав низки поразок (насамперед у битві при Базьєж), втративши фактично більшість із загарбаного.
Подальша боротьба викликала значні фінансові збитки. До того ж зменшилася кількість охочих брати участь у поході до Лангедоку. При цьому допомога французького короля також не сприяла успіхам. 1220 року загинув брат Аморі I — Гі, граф Біггор. 1221 року зазнав чергової поразки у битві при Кастальнодері. Зрештою, опинившись в скруті, втративши потужну фортецю Каркассон, 1224 року Аморі де Монфор поступився новому французькому королю Людовику VIII правами на Тулузьке графство, яким він фактично вже майже не володів. Натомість отримав грошову компенсацію і титул графа Монфор.
У 1225 року прибув до Буржа, звідки король Людовик VIII розпочав новий хрестовий похід проти Лангедоку. Аморі де Монфор брав участь в облозі Авіньйону, який було захоплено 1226 року. Слідом за цим був учасником захоплення міст Нарбон, Монпельє і Каркассон.
1230 року призначається конетаблем Франції, успадкувавши його від вуйка Матьє II де Монморансі. 1238 року приєднався до Хрестового походу баронів на чолі із Теобальдом I, королем Наварри. 1239 року разом з іншими прибув до міста Аскалон у Палестині. Тут зазнав нищівної поразки, потрапив у полон, звідки його доправлено до Каїра. В полоні Аморі де Монфор перебував до 1241 року, поки його не було викуплено. Під час повернення на батьківщину помер у м. Отранто (Південна Італія).
Дружина — Беатріс, донька Гіга VI. дофіна В'єнського.
Діти:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
