Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Альфред Манке (нім. Alfred Mahncke; 18 березня 1888, Позен — 12 січня 1979, Ойтін) — німецький офіцер, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.
Альфред Манке | |
---|---|
нім. Alfred Mahncke | |
Народився | 18 березня 1888[1][1] Познань, Королівство Пруссія, Німецький Райх |
Помер | 1979[1] або 12 січня 1979 (90 років) Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН |
Діяльність | офіцер |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Військове звання | Генерал авіації |
Нагороди | |
1 квітня 1908 вступив у 1-й залізничний полк. У жовтні 1912-вересні 1913 року пройшов льотну підготовку в Деберіці. З 1 жовтня 1913 року — ад'ютант 2-го авіаційного загону.
Учасник Першої світової війни; в вересні 1914 року призначений офіцером у справах авіації в штабі 8-ї армії, що діяла на російському фронті. З січня 1915 року — пілот 14-го авіаційного загону. 18 квітня 1915 року повернувся в штаб 8-ї армії, а 1 лютого 1916 року зайняв аналогічну посаду в штабі 2-ї армії, яка діяла у Франції. У серпні 1916 року зарахований в штаб командувача авіацією діючої армії. З квітня 1917 року служив в штабах резервних частин. З 10 травня 1918 року — командир 231-го авіаційного загону.
У березні 1919 переведений на авіаційну базу в Кенігсберзі, а 2 липня 1919 звільнений з армії. 15 листопада 1919 року вступив в поліцію. Служив в поліції безпеки Люцена. Закінчив Вище поліцейське училище в Айхе (1923). Обіймав посаду начальника відділу поліції порядку в поліцай-президії Алленштайна (21 грудня 1923 — 25 січня 1924, 17 квітня — 31 травня 1925), потім служив в поліції порядку в Ліку, Кенігсберзі, Грайвіці. 19 січня 1929 року очолив інспекцію поліції Бойтена, а 15 вересня 1931 року став інструктором вищого поліцейського училища. З 26 березня 1933 року — начальник штабу командувача поліцією «Схід». 1 квітня 1935 переведений в люфтваффе і призначений президентом Німецької асоціації авіаспорту, з 26 жовтня 1935 року — імперський керівник авіаспорту і інспектор резерву люфтваффе. Брав активну участь у створенні люфтваффе і організації системи підготовки кадрів. З 1 лютого 1937 року — командир 152-ї бомбардувальної ескадри. 1 листопада 1938 року поставлений на чолі 6-го вищого авіаційного навчального командування зі штаб-квартирою в Гамбурзі.
З 26 серпня 1939 року командувач 1-м, з жовтня 1939 року — 12-м авіаційним обласним штабом. З 1 жовтня 1940 року — начальник Вищого авіаційного навчального командування; керував підготовкою молодих кадрів для люфтваффе. 1 квітня 1941 року переведений в Імперське міністерство авіації інспектором військово-навчальних закладів. 1 червня 1942 року очолив 21-й авіаційний обласний штаб, а в жовтні 1942 року прийняв командування 15-ю авіапольовою дивізією. З 2 січня по 31 березня 1943 року командував авіаційною дивізією «Донець» на радянсько-німецькому фронті, а з 1 квітня по 1 травня 1943 року виконував обов'язки командира 1-го авіакорпусу. З 10 травня 1943 року — генерал для особливих доручень при командувачі 2-го повітряного флоту. 31 липня 1943 року призначений начальником 27-ї польової авіаційної області (зі штаб-квартирою в Мілані). З 4 листопада 1944 року — начальник допоміжного авіаційного штабу «Північ» (Гамбург). 8 травня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами. 23 травня 1947 року звільнений.
23 березня 1923 року одружився з 20-річною Еммою Бертою Йоганною Аннелізою Брахфогель. В пари народився син Йохен Освальд Еріх Отто (1926, Кенігсберг), названий на честь Освальда Бельке. В 2012 році Йохен переклав на англійську мову мемуари свого батька.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.