Альошин Валерій Борисович

Альошин Валерій Борисович (нар. 1 січня 1957) — український політик, кандидат економічних наук, доцент, заступник Міністра фінансів України (березень 2009-березень 2010)^[4][5]; член Центрального проводу УНП (від січня 2003 року). Заслужений економіст України.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альошин.

Альошин Валерій Борисович
Народився	1 січня 1957(1957-01-01) (67 років) Чорнобаївський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Київське вище загальновійськове командне училище і економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1979)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Членство	Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія	НРУ
Нагороди

Біографія

Народився 1 січня 1957 (с. Скородистик, Чорнобаївський район, Черкаська область), національність — росіянин, одружений, виховує 2 дітей.

Освіта

Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка (1979), економіст.

Діяльність

Був головою Кіровоградської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта».

1979—1994 роках — асистент, викладач, старший викладач, доцент Кіровоградського державного педагогічного інституту.

Політична діяльність

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до квітня 1998, Індустріальний виборчий округ № 224, Кіровоградської області, висунутий НРУ. Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Член фракції НРУ. На час виборів працював в Кіровоградському педагогічному інституті. Був членом Ради НБУ (з 16.07.1999)^[6].

Член НРУ (до травня 1999), член Центрального проводу (жовтень 1997-березень 1999).

Член Центрального проводу РУХу (УНР) (грудень 1999 — січень 2003).

Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002-квітень 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 52 в списку. На час виборів: народний депутат України, член РУХу (УНР). Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2005), член фракції УНП (березень — грудень 2005), член фракції ПППУ (з грудня 2005); перший заступник голови Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання березень 1998 — квітень 2002 від НРУ, № 36 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НРУ. Член фракції НРУ (з травень 1998; з квітня 2000 — фракція УНР). Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 1998).

Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 130 (2004—2005 роках).

07.06.2006-05.03.2009 — Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України^[7][8].

Нагороди

• Заслужений економіст України (серпень 1997)^[9].
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (січень 2002)^[10].

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 232-р «Про призначення Альошина В.Б. заступником Міністра фінансів України».
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 березня 2010 року № 393-р «Про відставку Альошина В.Б.».
6. Постанова Верховної Ради України від 16 липня 1999 року № 992-XIV «Про призначення членів Ради Національного банку України»
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 року № 808 «Про призначення Альошина В.Б. Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 228-р «Про звільнення Альошина В.Б. з посади Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
9. Указ Президента України від 15 серпня 1997 року № 816/97 «Про відзначення народних депутатів України»
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2001 року № 1813 «Про нагородження Альошина В.Б. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання

• сайт ВРУ