Альгінова кислота

Альгінова кислота (англ. Alginic acid) — полісахариди, які побудовані із залишків β-D-маннуронової і α-L-гулуронової кислот, які знаходяться в піранозній формі і зв'язані в лінійні ланцюги 1,4-глікозидними зв'язками.^[1] Цю в'язку гумоподібну речовину, отримують з водоростей родів Ламінарія (зокрема японської ламінарії) і Macrocystis класу Бурі водорості (Phaeophyceae).^[1] Вміст альгінової кислоти в ламінарії коливається від 15 до 30 %.

Альгінова кислота
Інші назви	E400
Ідентифікатори
Номер CAS	9005-32-7
Номер EINECS	232-680-1
DrugBank	DB13518
KEGG	C01768
Назва MeSH	D02.241.081.844.915.162.249.500, D02.241.081.844.915.400.250, D02.241.152.811.162.500.500, D02.241.152.811.400.250, D02.241.511.902.915.162.500.500, D02.241.511.902.915.400.250, D09.698.068.500, D09.811.922.162.500.500 і D09.811.922.400.250
ChEBI	17548
Код ATC	A02BX13
SMILES
InChI
Номер Бельштейна	8192143
Властивості
Молекулярна формула	(C6H8O6)n
Молярна маса	10000 — 600000
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Альгінова кислота нерозчинна у воді і в більшості органічних розчинників. 1 частина альгінової кислоти адсорбує 300 масових частин води, що обумовлює її застосування як загусника.

Альгінова кислота є полімерним ланцюгом, що складається з двох мономерів — залишків поліуронових кислот (D-мануронової і L-гулуронової) в різних пропорціях, що варіюються залежно від конкретного виду водоростей.

Назва утворена від лат. alga «водорость».

Альгінати

Альгінатами називають солі альгінової кислоти, зокрема: альгінат натрію (E401), альгінат калію (Е402), альгінат кальцію (Е404), альгінат амонію (Е403), пропіленглікольальгінат (Е405). Альгінати калію і натрію у воді утворюють колоїдні розчини, на відміну від нерозчинної альгінової кислоти. Альгінати в організмі людини не перетравлюються і виводяться через кишечник. За офіційними рекомендаціями ФАО-ВОЗ добове споживання людиною альгінових кислот і їх солей може досягати 25мг/кг маси тіла (в перерахунку на вільну альгінову кислоту).^[1]

Застосування

Альгінова кислота і альгінати широко застосовуються в медицині (як антациди) і як харчові добавки (загусники). До одних з головних цінностей альгінатів як гелеутворювачів є їх властивість утворювати термостабільні гелі, які можуть формуватися вже при кімнатній температурі.

У переліку харчових додатків альгінова кислота має позначення E400. Харчові добавки з альгінатів широко застосовуються для виготовлення мармеладу, фруктових желе, цукерок і освітлення соків.^[1] Пропіленглікольальгінат, який не осаджується в кислих розчинах, використовується як стабілізатор при виробництві морозива, концентратів апельсинового соку, приправи до салатів і сирів.^[1]

Альгінова кислота виводить з організму важкі метали (свинець, ртуть та інші) і радіонукліди. Багато цінних властивостей морської капусти пояснюються саме альгіновою кислотою.

Альгінати (найчастіше — екстракт бурих водоростей) широко використовуються в косметології. Вони зміцнюють шкіру, зволожують її, зменшують почервоніння та подразнення.

Примітки

1. Нечаев А. П., Кочеткова А. А., Зайцев А. И. Пищевые добавки. — М.: Колос, Колос-Пресс. 2002. — 256 с. — (Учебники и учеб. Пособия для студентов высших учебных заведений). ISBN 5-10-003579-X, ISBN 5-901705-15-7. с.:71-73

Посилання

• КИСЛОТА АЛЬГІНОВА. АЛЬГІНАТИ [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія