Альбрехт IV

Альбрехт IV (нім. Albrecht IV; 19 вересня 1377, Відень — 14 вересня 1404, Клостернойбург) — герцог Австрійський з 29 серпня до 22 листопада 1395 правив одноосібно, з 22 листопада 1395 спільно з Вільгельмом Дружнім, герцогом Штирії. Представник Альбертинської лінії династії Габсбургів.

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт IV.

Альбрехт IV Терплячий
нім. Albrecht IV
Альбрехт IV Терплячий Альбрехт IV
16-й герцог
Початок правління:	29 серпня 1395
Кінець правління:	14 вересня 1404
Попередник:	Альбрехт III
Наступник:	Альбрехт V
Дата народження:	19 вересня 1377
Місце народження:	Відень[1][2]
Країна:	Австрії
Дата смерті:	14 вересня 1404 (26 років)
Місце смерті:	Клостернойбург[1]
Поховання	Собор Святого Стефана
Дружина:	Іоганна Віттельсбах
Діти:	син: Альбрехт V дочка: Маргарита
Династія:	Габсбурги
Батько:	Альбрехт III
Мати:	Беатриса Гогенцоллерн
Нагороди:

Коротка Біографія

Альбрехт IV був єдиним сином австрійського герцога Альбрехта III й Беатриси Гогенцоллерн. Після смерті батька 29 серпня 1395 року Альбрехт IV успадкував престол Австрії. До складу його володінь входило тільки власне герцогство Австрія (сучасна земля Нижня Австрія і східна частина землі Верхня Австрія), а також Крайна. Решта володінь Габсбургів згідно з Нойберзькою угодою 1379 року належали двоюрідним братам Альбрехта IV Леопольдинської лінії. Міжусобиці з братами стали характерною рисою усього правління Альбрехта IV в Австрії. У 1398 році Альбрехт здійснив паломництво до Єрусалима і його було посвячено у лицарі на Гробі Господньому.

Окрім конфліктів з Леопольдинською лінією Габсбургів, Альбрехт IV брав активну участь у боротьбі за владу між спадкоємцями імператора Карла IV. Вже у 1394 році Альбрехт встановив союзні стосунки з маркграфом Йостом Моравським проти його брата імператора Вацлава IV. Це призвело до серії прикордонних сутичок з Прокопом, молодшим моравським правителем й прибічником імператора.

У 1402 році Альбрехт IV уклав угоду з угорським королем Сигізмундом, спрямовану проти Вацлава IV та Йоста Моравського. Сигізмунд, що відчував нагальну потребу у воєнній та фінансовій допомозі, обіцяв Габсбургам передати їм Бранденбург, а також право на спадкування по його смерті королівських престолів Чехії й Угорщини. Сигізмунду вдалось захопити у полон Вацлава IV, якого він передав Альбрехту IV. Імператор перебував у Відні під арештом з осені 1402 до осені 1403 років, після чого йому вдалось втекти.

У 1404 році австрійські війська взяли в облогу Зноймо, яким володів супротивник Сигізмунда Йост Моравський, однак у військах спалахнула епідемія шигельозу (тоді називали дизентерією), від якої й помер Альбрехт IV. Існує версія, що його отруїли, а віденський лікар, що лікував його, використовував звичайний для того часу спосіб лікування: повісив герцога вниз головою, очікуючи, що отрута сама вийде з тіла.

Шлюб та діти

• Дружина: (з 24 квітня 1390 року) Іоганна Віттельсбах (1377 — 28 липня 1410), дочка Альбрехта I, герцога Баварії-Штраубінг. Діти:
  • Маргарита (1395–1447), у шлюбі (1412) з Генріхом XVI, герцогом Баварії-Ландсхут
  • Альбрехт V (1397–1439), герцог Австрії, король Угорщини, Чехії й Німеччини

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #136818862 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Albrecht IV. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 140.

   d:Track:Q88724376d:Track:Q88722176d:Track:Q665807

Література

• Митрофанов П. П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003 (рос.)
• Шимов Я. В. Австро-Угорська імперія — М., 2003 (рос.)
• Franz Krones. Albrecht IV. (Herzog von Österreich) [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Allgemeine Deutsche Biographie. — Band 1. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1875. — S. 283—285. (нім.)

Попередник Альбрехт III

Ерцгерцог Австрії 1395-1404

Наступник Альбрехт V