Алоїз Бренч

Алоїз Бренч (латис. Aloizs Brenčs; 6 червня 1929, Рига, Латвія — 28 жовтня 1998, Рига, Латвія) — радянський і латвійський кінорежисер.

Алоїз Бренч
латис. Aloizs Brenčs
Народився	6 червня 1929(1929-06-06) Рига, Латвійська Республіка
Помер	28 жовтня 1998(1998-10-28) (69 років) Рига, Латвія інфаркт міокарда
Поховання	Рига
Громадянство	Латвія  СРСР
Діяльність	політик, кінорежисер
Alma mater	Латвійська академія музики
Партія	КПРС
IMDb	nm0107141
Нагороди та премії

Народився в бідній родині. У період нацистської окупації Латвії разом із сестрою працював у наймах на хуторі.

У 1945 працював актором Державного художнього театру Латвійської РСР.

У 1953 закінчив Латвійську державну консерваторію імені Витола, отримавши диплом режисера. Через 3 роки в Москві закінчив вищі режисерські курси.

У 1954 залишив посаду режисера і влаштувався на роботу на Ризьку кіностудію. З 1956 по 1966 роки зняв 146 кіножурналів.

Один із двох латвійських режисерів (другий — Яніс Стрейч), який володів вищою професійною категорією, прийнятою у системі кіновиробництва СРСР.

Помер від інфаркту.

Фільмографія

• 1964 — До осені далеко
• 1967 — Коли дощ і вітер стукають у вікно
• 1968 — 24-25 не повертається
• 1969 — Потрійна перевірка
• 1971 — Великий бурштин
• 1971 — Місто під липами
• 1973 — Шах королеві діамантів
• 1974 — Світло в кінці тунелю
• 1975 — Ключі від раю
• 1976 — Бути зайвим
• 1977 — Подарунки по телефону
• 1978 — Ралі
• 1980 — Довга дорога в дюнах
• 1983 — Міраж
• 1985 — Подвійний капкан
• 1989 — Родина Зітарів
• 1991 — Депресія
• 1992 — Дуплет
• 1994 — Роман «alla russa»
• 1996 — Анна

Посилання

• Aloizs Brenčs