Александрович Ігор Борисович

І́гор Бори́сович Александро́вич (Александрович-Дочевський; нар. 28 січня 1918, Боржомі — пом. 9 березня 1997, Київ) — радянський і український графік; член Спілки радянських художників України. Батько художника Андрія Александрович-Дочевського.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Александрович.

Александрович Ігор Борисович
Народження	28 січня 1918(1918-01-28)  Боржомі, Горійський повітd, Тифліська губернія, Закавказький комісаріат, Південний Кавказ
Смерть	9 березня 1997(1997-03-09) (79 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	карикатура
Навчання	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Діяльність	художник-плакатист
Член	Національна спілка художників України

Біографія

Народився 28 січня 1918 року в місті Боржомі (нині Грузія). 1940 року в Москві закінчив Вище театральне училище імені Михайла Щепкіна при Малому театрі (вчителі Дмитрій Моор, О. Бичков), грав на сцені цього театру.

У 1941—1945 роках у складі акторського колективу виступав перед бійцями Червоної армії з концертами. Від 1945 року — карикатурист журналу «Крокодил», «Гудок». У 1953—1968 роках працював над карикатурами на політичні й побутові теми для журналу «Перець» та у 1961—1990 роках для газети «Правда Украины». Від 1993 року працював у журналі «Вус».

Жив у Києві в будинку на Бехтеревському провулку, № 8, квартира № 19. Помер в Києві 9 березня 1997 року.

Творчість

Працював в галузі політичної сатири, плаката та книжкової ілюстрації. Серед робіт:

• плакат «Африка бореться, Африка буде вільною» (1960);
• серії:
  • «Майстри мистецтв України у дружніх шаржах» (1962—1964; темпера, акварель, гуаш, туш);
  • «Письменники України у дружніх шаржах» (1963);
• ілюстрації до книг:
  • «Молоді перчани» (1962, Київ);
  • «Карикатури» (1991, Київ).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, зарубіжних з 1955 року.

В журналі «Перець» № 2 за 1978 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца з нагоди 60-річчя митця^[1]