Айн-Дара

Айн-Дара (сучасна назва) — найдавніший храм на території сучасної Сирії^{[джерело?]}. Храм зазнав руйнувань під час сирійської громадянської війни, через артобстріли та бомбардування турецькими військами^[1].

Айн-Дара
36°27′34″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д.
Тип	археологічна пам'ятка
Країна	Сирія : ISO3166-1 alpha-3:SYR; ISO3166-1 цифровий:760;
Розташування	Ain Darad
Засновано	1300 до н. е.
Айн-Дара (Сирія)
Айн-Дара у Вікісховищі

Розташування

Айн-Дара знаходиться на півночі Сирії, поруч з турецькому кордоном, у 67 кілометрах на північний захід від міста Алеппо у онойменній мухафазі.

Історія

базальтовий лев знайдений в 1955 р.

Відкриття храму було наслідком випадкової знахідки величезного базальтового лева в 1955 році.

• Археологічні розкопки у 1956, 1962, 1964 роках були проведені Морісом Дюнаном та Фейсалом Серафі;
• Археологічні розкопки у 1976 році, були продовжені Алі Абу-Асафом, який виявив храм і зробив висновок, що він був побудований в три структурних фази у період приблизно з 1300 р. до н. е. до 740 р. до н. е.. Перша фаза — від 1300 р. до н. е. до 1000 р. до н. е., другий етап — від 1000 р. до н. е. — 900 р. до н. е., а третя фаза — від 900 р. до н. е. до 740 р. до н. е..

Айн-Дара побудований на терасі, складається з трьох частин різних за структурою блоків базальту на вапняковому фундаменті. Є припущення, що храм, ймовірно, мав глиняний дах, на основі дерев'яних панелей — які не збереглися.

Науковці вважають Айн-Дара гетитським храмом. На підлозі вирізані відбитки людських ступень, довжиною близько 1 м. Тривають суперечки щодо того, кому храм був присвячений, одні вважають, що храм присвячений Іштар (богиня родючості), інші відносять його до Астарти, або — богові Ваалу.

Схожість із храмом Соломона

ескіз храму Соломона

схема храму Айн Дара у Сирії, на основі креслень вчених

Є багато спільних рис з храмом Соломона, як описано в Книзі царів. Архітектурна схема Айн Дара схожа на біблійний храм доби царя Соломона, що мав схожі приміщення, таку ж конфігурацію й три приміщення з портиком біля входу, таку ж основну камеру з святині (в «святая святих»).

Розмір храму Соломона — 35 м (115 футів) на 9 м (30 футів) тоді, коли Айн Дара становить 30 м (98 футів) у довжину й 20 м (66 футів) в ширину без бічних камер. Інші загальні риси включають в себе: розташування на високому місці з видом на місто; зведене на узвишші, з вузьким портиком й дахом, що спирається на стовпи, аналогічні рельєфи на стінах і схожі різьблення з подібними мотивами; в наявності — аналогічний п'єдестал. Коротше кажучи, 33 архітектурні елементи, знайдені в Айн Дара мають 65 ознак згадані в біблійному описі храму Соломона міста Єрусалим^[2][3].

Схожість із храмом Еребуні

Також історики Філіп Кінг і Лоренс Стейджер відзначали схожість ряду характеристик даного храму з храмом в Еребуні-Єреван. Є багато спільних рис, як описано в Книзі Царів. Основа храму така ж.

• в той час як в Айн-Дара — 98 футів (30 м) в довжину, на 65 футів (20 м) — ширина без бічних приміщень.
• Інші загальні риси включають: місце розташування на високому місці з видом на місто, зведений на піднятій платформі, з вузьким портиком з колонами і дахом, підтримуваної на колонами з боків рельєфи на стінах, і різьблені схожі мотиви, і на узвишші.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 

Примітки

1. Через турецькі обстріли постраждав арамейський храм Айн-Дара. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
2. «Searching for the Temple of King Solomon». "Biblical Archaeology Society". 10 жовтня 2013. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
3. John Monson,. «The New ‘Ain Dara Temple: Closest Solomonic Parallel» (PDF). www.michaelsheiser.com. Архів оригіналу (pdf) за 14 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. (англ.)

Джерела

• Hicks, John Mark (March 2001). 1 & 2 Chronicles. College Press. pp. 272. — ISBN 9780899008837. Retrieved 12 February 2011.
• Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. (2000). Eerdmans dictionary of the Bible. Wm. B. Eerdmans Publishing. pp. 1265. — ISBN 9780802824004. Retrieved 12 February 2011.
• Lemaire, Andra(c); Adams, Dr Samuel; Baruch Halpern (2009). Book of Kings: Sources, Composition, Historiography and Reception. BRILL. pp. 297. — ISBN 9789004177291. Retrieved 12 February 2011.
• a b Walton, John H.; Baker, David W.; Bodi, Daniel; Paul W. Ferris (30 October 2009). Isaiah, Jeremiah, Lamentations, Ezekiel, Daniel. Zondervan. pp. 494. — ISBN 9780310255765. Retrieved 12 February 2011.
• a b Stone, Elizabeth Caecilia; Zimansky, Paul E. (1999). The Iron age settlement at ʻAin Dara, Syria: survey and surroundings. J. and E. Hedges. pp. 1. — ISBN 9781841711034. Retrieved 12 February 2011.