Айзенберг Яків Єйнович

Яків Єйнович Айзенберг (нар. 13 червня 1934, Харків — пом. 3 липня 2004, Раанана, Ізраїль— український вчений, головний теоретик чотирьох поколінь систем керування ракетно-космічної техніки. Заслужений діяч науки і техніки України. Доктор технічних наук, професор, академік.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айзенберг.

Айзенберг Яків Єйнович
Народився	13 червня 1934(1934-06-13) Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	3 липня 2004(2004-07-03) (70 років) Раанана, Петах-Тіква[d], Центральний округ, Ізраїль
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  Україна  Ізраїль
Діяльність	фізик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди

Біографія

Народився 13 червня 1934 року в місті Харків.

У 1956 році закінчив Харківський політехнічний інститут, радіотехнічний факультет.

З 1956 року працював інженером у спеціальному конструкторському бюро ОКБ-692 (НВО «Електроприлад»), згодом реорганізоване у ВАТ «Хартрон». З 1990 року генеральний конструктор — генеральний директор ВАТ"Хартрон". З 1995 року Генеральний директор та генеральний конструктор науково-виробничого об'єднання «Хартрон».

Серед найбільш відомих проектів, розроблених під керівництвом Якова Айзенберга — старти найдосконалішої у світі стратегічної ракети SS-18 «Сатана», надважкої ракети-носія «Енергія», створення й запуск функціонально-вантажного блоку «Зоря», що поклали початок будівництву нової Міжнародної космічної станції.

У жовтні 2000 року автомобіль, у якому Яків Єйнович їхав у Київ, неподалік від міста Валки врізався в дерево. Яків Єйнович одержав струс мозку, переломи ключиці й ребра, довгий час перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії Харківської обласної лікарні.

У січні 2002 року подав у відставку й виїхав до Ізраїлю, де жили його діти. Помер Яків Єйнович Айзенберг 3 липня 2004^[1] року, похований у місті Раанана, за 15 км від Тель-Авіва.

Громадська діяльність

Член Міжнародної академії астронавтики (IAA), Міжнародної академії інформації (IAI), Міжнародної академії лідерства в бізнесі і керуванні, Академії космонавтики ім. К. Э. Ціолковського, Академії навігації і керування рухом Російської академії навігаційних наук (РАНН), Академії технологічних наук України (АТНУ), Інституту інженерів по електротехніці й електроніці США (IEEE).

Автор наукових праць

• Динамические свойства летательного аппарата с ЖРД и требования к автомату стабилизации: учеб. пособие / Я. Е. Айзенберг, Ю. М. Борушко.- Х., 1984. — 97 с.
• Ракеты. Жизнь. Судьба: воспоминания / Я. Е. Айзенберг. — Харьков: Инвестор, 2010. — 159 с. — ISBN 978-966-8371-30-1^[2]

Нагороди та відзнаки

• лауреат Ленінської премії
• лауреат Державної премій СРСР
• лауреат Державної премії УРСР
• лауреат премій імені В. М. Глушкова
• лауреат премії імені В. М. Челомея
• Заслужений діяч науки і техніки України

Джерела

• Айзебрерг Яков Эйнович//Харькову 350 : 500 влиятельных личностей. — Х., 2004. — С. 203.
• Кулик А. С. [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.] А́ЙЗЕНБЕРҐ Яків Єйнович // Енциклопедія Сучасної України. — К., 2001. — Т. 1. — С. 232—233.

Примітки

1. Щотижневик «MediaPost». Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 23 серпня 2012.
2. Библиотека ЕУСПб. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання

• Державне космічне агентство України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• 13 червня — 75 років від дня народження Якова Єйновича Айзенберга
• Історія розвитку інформаційних технологій в Україні
• Аерокосмічний портал України
• Яків Айзенберг повернувся до свого будинку [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• «Хартрон» Айзенберга^{[недоступне посилання з лютого 2019]}