Азипод

Азипод (англ. Azipod) — це торгова марка азимутального підрулювача, морської рушійної установки, що складається з гвинта з фіксованим кроком, встановленого на керованій гондолі («капсулі»), що містить електродвигун, що приводить в рух гвинт, що дозволяє суднам бути більш маневреними. Вони були розроблені у Фінляндії наприкінці 1980-х років спільно Wärtsilä Marine, Strömberg та Фінською національною навігаційною радою^[1].

Один з азиподів зблизька USCGC Mackinaw (WLBB-30)

Концепт

У звичайних азимутальних рушіях, таких як рушії Z- та L-приводу, пропелер приводиться в рух електродвигуном або дизельним двигуном всередині корпусу судна. Пропелер з'єднаний з первинним двигуном за допомогою валів і конічних шестерень, які дозволяють обертати пропелер навколо вертикальної осі. Цей тип силової установки має давні традиції протягом 1990-х років, і сьогодні такі силові установки виробляються рядом компаній по всьому світу^[2].

У агрегаті Азипод електродвигун встановлено всередині силової установки, а пропелер з'єднаний безпосередньо з валом двигуна^[3]. Електроенергія для силового двигуна подається через контактні кільця, які дозволяють блоку Азипод обертатися на 360 градусів навколо вертикальної осі^[4]. Оскільки в агрегатах Азипод використовуються гвинти з фіксованим кроком^[5], енергія завжди подається через частотно-регульований привід або циклоконвертер, який дозволяє контролювати швидкість і напрямок руху двигунів^[6].

Історія

Перший блок Азипод, встановлений на фінському судні підтримки фарватеру Seili в 1990 році, зараз виставлений у морському музеї Forum Marinum в Турку, Фінляндія.

У 1987 році Національна навігаційна рада Фінляндії запропонувала компанії з виробництва електрообладнання Strömberg (пізніше ABB) і фінській суднобудівній компанії Wärtsilä Marine про співпрацю щодо розробки нового типу електричної силової установки^[7]. До цього компанії десятиліттями працювали разом у галузі дизель-електричних силових установок і в 1980-х випустили перші криголами з силовими двигунами змінного струму та циклоконвертерами^[8].

Розробка прототипу почалася в 1989 році, і перший блок був готовий до встановлення в наступному році. Пристрій на 1.5 MW, який отримав назву «Азіпод» (скорочення від азимутальний електричний платформний привід), був встановлений на фінському судні підтримки фарватеру Seili 1979 року побудови на верфі Hietalahti у Гельсінкі, Фінляндія. Після переобладнання криголамна здатність судна була значно збільшена, а також виявилося, що воно здатне розбивати лід за кормою (задом). Це відкриття нового режиму роботи зрештою призвело до розробки концепції судна подвійної дії на початку 1990-х років. Коли у 2000-х роках Seili було переоснащено новою силовою установкою, прототип був переданий Forum Marinum і виставлений у Турку, Фінляндія.

Див. також

• Маневровий підрулювач
• Азимутальний рушій
• Циклоїдний привід

Примітки

1. ABB's Azipod® azimuth thruster system wins the Finnish Engineering Award and 30 000 euros. TEK. 1 грудня 2021. Процитовано 11 квітня 2023.
2. Tammiaho, Erkki. Ruoripotkurilaitteiden liiketoiminta Suomessa, TEKES, 258/2009 (фін.). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2013.
3. Pakaste, Risto та ін. (February 1999). Experience with Azipod propulsion systems on board marine vessels (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2014. Процитовано 25 грудня 2012.
4. Society of Naval Architects and Marine Engineers (U.S.) (1994). Transactions – The Society of Naval Architects and Marine Engineers. Society of Naval Architects and Marine Engineers. ISBN 978-0939773152.
5. Lakeside Publishing Co. (2002). Cruise Travel. Lakeside Publishing Co. с. 42–. ISSN 0199-5111.
6. Mukund R. Patel (2012). Shipboard Propulsion, Power Electronics, and Ocean Energy. CRC Press. с. 188–. ISBN 978-1439888506.
7. Hepo-oja, Anssi; Mäki-Kuutti, Viktor (2012). Mekaanisen ja sähköisen propulsiojärjestelmän esittely (PDF). Satakunta University of Applied Sciences.
8. Cycloconverters for the new icebreaker from Kymmene-Strömberg. Navigator 1985.