Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Раї́са Мойсе́ївна Аза́рх (нар. 2 травня 1897, Щербинівка Катеринославської губернії — листопад 1971, Москва) — учасниця громадянської війни, лікар, радянська письменниця. Кавалер ордена Червоного Прапора.
Азарх Раїса Мойсеївна | |
---|---|
Народилася | 2 травня 1897 Щербинівка, Україна |
Померла | 9 листопада 1971 (74 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | лікарка |
Alma mater | Інститут червоної професури |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | СП СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Народилася в родині ремісника у Щербинівці (нині місто Торецьк Донецької області). В 1917 році закінчила медичний факультет Харківського жіночого педагогічного інституту. Член комуністичної партії з 1917 року. Учасниця Жовтневої революції, член ВЦВК.
В роки Громадянської війни — організатор санітарних частин. З грудня 1918 року по липень 1919 року — начальник Головного військово-санітарного управління України. Комісар 1-ї особливої Вятської дивізії; в 1919—1920 роках перебувала на Східному фронті Червоної армії (проти Колчака, а на початку 1920 керувала боротьбою з епідемію тифу в Сибіру як начальник санітарної служби 5-ї армії. Після закінчення Громадянської війни перебувала на партійній роботі.
В 1928 році нагороджена бойовим орденом Червоного Прапора (одна з перших жінок, нагороджених цим орденом). В двадцятих — тридцятих роках співробітниця Державного видавництва України; сприяла виданню тритомника творів Миколи Хвильового, який називав її своїм меценатом (останні два томи вийшли вже після загибелі Хвильового, коли його ім'я поступово почали піддавати остракізму)[1].
В 1936—1937 роках Азарх слідом за своїм чоловіком, угорським письменником Мате Залкою (псевдо «генерал Лукач»), поїхала до Іспанії, де брала участь у Громадянській війні як радник, займалася створенням санітарних частин республіканської армії.
Під час анексії Польщі в 1939 році — уповноважений Народного комісаріату оборони. Також брала участь у Радянсько-фінській війні 1940—1941 років. В 1941—1944 роках — військовий кореспондент. Пізніше Раїса Мойсеївна Азарх мешкала у Москві. Підпадала під сталінські репресії під час боротьби з «космополітами», і її ранні літературні твори були вилучені з радянських бібліотек та книгарень протягом 1950—1968 років[2].
Літературну діяльність розпочала в 1917 році. Книги Раїси Азарх — нариси очевидця та учасника революційних та воєнних подій:
Українською мовою виходили уривки з книги «Син мій» — у журналі «Червоний шлях», № 8 і № 11 за 1928 рік та № 12 за 1929 під заголовками «Григор'євщина», «Народження» та «Розвідка» відповідно, а також книга «Переліс» (Харків: Література і мистецтво, 1931, 168 сторінок).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.