Адам Спитек Бжеський

Адам Спитек Бжеський (або Адам Брестський^[3], пол. Adam Spytek Brzeski; ? — 1657, Чигирин) — державний діяч Речі Посполитої та короткочасно Війська Запорозького, пінський стольник (1646—1657) й підстароста (1646—1649)^[4].

Адам Спитек Бжеський
Помер	не раніше 6 березня 1657 і не пізніше 16 серпня 1657 Чигирин, Гетьманщина
Країна	Річ Посполита
Посада	Пинський стольникd[1], учасник виборів короля Польщіd і Пинський підстаростаd[2]
Рід	Бреські гербу Правдичd
У шлюбі з	Цециля з Войнавd[1]
Печатка Адама Бжеського з 1641–1649 років

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бжеський.

Життєпис

Народився у родині Павла Бжеського та пані N Ґлуховської^[5]. Належав до роду Бжеських з Неборова герба Правдич^[5][4]. Мав 3 братів: Павла, Самуеля (пінський чашник) та Вавжинця (вишгродський хорунжий)^[5]. Двічі одружувався^[5]. Перша дружина — Зузанна Йорданівна з Краківських, з якою мав дочку Кристину, видану за пана Пшерадовського, підстолія новогрудського^[5]. Вдруге одружився з Цецилією Войнянською, донькою мерецького старости, вона дарувала двох синів, Яна та Олександра, і трьох доньок^[5].

Обійняв посади пінського стольника і підстарости у 1646 році^[6][4]. У 1648 році був одним з електорів від Пінського повіту, які підтримали обрання Яна II Казимира новим монархом Речі Посполитої^[7]. У 1654 році як посол від пінського сеймику брав участь у надзвичайному сеймі^[8].

У червні 1657 року, під час повстання під проводом Хмельницького, разом з маршалком Лукашем Єльським на чолі посольства від шляхти Пінського повіту вирушив у Чигирин, у якому 20 червня 1657 року посли склали присягу на вірність Війську Запорозькому та гетьману Богданові Хмельницькому^[9]. Тоді ж, перебуваючи з посольством у Чигирині, помер^[9].

За твердженням краєзнавця Володимира Леонюка, шляхтича звали Адам Спитко й він був берестейським стольником^[10], проте ця звістка не знаходить підтвердження в інших джерелах^[11][12][5].

Примітки

1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 309. — ISBN 978-83-65880-89-5

   d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
2. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 276. — ISBN 978-83-65880-89-5

   d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
3. О бунтѣ города Пинска и объ усмиреніи онаго въ 1648 г., 1847, с. 35.
4. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego, 2020, с. 341.
5. Niesiecki, 1839, с. 328-329.
6. Błaszczyk та Kijas, 1994, с. 129.
7. Svffragia..., с. 35.
8. Ochmann-Staniszewska та Staniszewski, 2000, с. 383.
9. Липинський, 1920, с. 11-14, 228-229.
10. Леонюк, 1996, с. 286.
11. Липинський, 1920, с. 228-229.
12. Lipiński, 1912, с. 516.

Джерела

• Błaszczyk G.^[pl], Kijas A.^[pl]. Litwa i jej sąsiedzi od XII do XX wieku. — Wielkopolska Agencja Wydawnicza, 1994. — 210 с. (пол.)
• Леонюк В. Спитко Адам // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 286. — ISBN 966-95063-0-1.
• Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. — Відень, 1920. — 304 с.
• Lipiński W. Jurament ich mciow panów obywatelów Pińskich, wykonany hetmanowi Bohdanowi Chmielnickiemu 20 czerwca roku 1657 // Z dziejów Ukrainy. — Krakow, 1912. — С. 514—516. (пол.)
• Niesiecki K. Brzeski herbu Prawdzic // Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839. — Т. 2. — С. 328-329. (пол.)
• Ochmann-Staniszewska S.^[pl], Staniszewski Z. Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo, doktryna, praktyka. — Wrocław, 2000. — Т. 2. — С. 383. (пол.)
• О бунтѣ города Пинска и объ усмиреніи онаго въ 1648 г. // Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ. Годъ второй. №5. — Отд. III / Найденный Ксен. Антономъ Мошинскимъ. — М. : Университетская типография, 1847. — С. 31–38.
• Svffragia Woiewodztw, y Ziem Koronnych, y Wielk. Xięstwa Litewskiego. Zgodnie ná Náiaśnieyszego Iana Kazimierza, Obránego Krola Polskiego, Wielkiego Xiążęcia Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mázowieckiego, Zmudzkiego, Inflantskiego, Smoleńskiego, Czerniechowskiego, &c. y Szwedzkiego, Gotckiego, Wándálskiego, &c. Dźiedźicznego Krola, Dáne, między Wárszáwą, á Wolą, Dniá 17. Listopada, Roku 1648. — С. 35.
• Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy / Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk; Pod redakcją Andrzeja Rachuby. — Warszawa, 2020. — Т. 8, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XVI-XVIII wiek. — С. 341. — ISBN 978–83–65880–89–5.