Адам Єронім Сенявський (коронний писар)

Адам-Єронім Сенявський з Гранова (пол. Adam Hieronim Sieniawski; близько 1623 — ніч з 25 на 26 січня 1650) — польський шляхтич, державний та військовий діяч Корони Польської в Речі Посполитій. Староста львівський 1648, писар польний коронний 1649. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Прадід Миколи Василя Потоцького.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сенявський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Адам Єронім Сенявський.

Біографія

Єдиний син надвірного коронного хорунжого Прокопа Сенявського та його дружини Анни Єфросини Ходкевич, єдиний внук Адама Єроніма (старшого) та Катерини Сенявських.

Під час війни під проводом Хмельницького брав участь у боях проти повстанців, потрапив у полон. Хмельницький наказав віддати його татарам. Після розмови з Тугай-беєм був відпущений під лицарське зобов'язання сплатити викуп. Після повернення додому наказав повісити 15 міщан та 2 православних священиків у Бережанах та вирушив до Львова.^[1] Не сплатив викуп за себе черкаському старості Миколаю Потоцькому-«ведмежій лабі», який отримав його після рішення Любельського трибуналу (сума зросла до 60000 злотих).^[2] Брав участь в обороні обложеного Збаража.

Близько 1643 року одружився з донькою великого коронного гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького Вікторією Ельжбетою Потоцькою (померла після 1670 року; її другим чоловіком був брацлавський воєвода Анджей Потоцький). Їх єдиним сином був Миколай Єронім Сенявський (1645–1683) — воєвода волинський.

Довго хворів перед смертю, після неповного одужання виїхав на сейм. Після повернення з Варшави помер вночі з 25 на 26 січня 1650 р. у Бережанах. Був похований у замковій каплиці в Бережанах. По собі залишив борги, які вдова сплачувала, заставляючи дідичні маєтки.

1648 року, після смерті бабусі, став власником Сатанова.

Після укладеної ним зі спадкоємцем Зофії Ґольської Самуелем Замеховським та коронним гетьманом Станіславом «Реверою» Потоцьким останній став власником Підгайців.^[3]

Примітки

1. Бемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 36.
2. Nagielski M. Sieniawski Adam Hieronim z Granowa h. Leliwa (1623/24 — zm. 1650)… — S. 104.
3. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 160 (прим.). — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

Джерела

• Nagielski M. Sieniawski Adam Hieronim z Granowa h. Leliwa (1623/24 — zm. 1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — S. 102—105. (пол.)
• Niesiecki K. Korona polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów, 1743. — Т. 4. — 820 s. — S. 90. (пол.)

Посилання

• Династична генеалогія. Адам Єронім Сенявський(пол.)
• Adam Hieronim Sieniawski z Sieniawy h. Leliwa (ID: dw.9874). [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)