Loading AI tools
переклад з інших мов за допомогою алгоритмів машинного перекладу З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Автоматизований переклад (автопереклад[1][джерело?], АП, англ. computer-aided translation, CAT) — переклад текстів з використанням комп'ютерних технологій. Від машинного перекладу (МП) він відрізняється тим, що весь процес перекладу здійснюється людиною, комп'ютер лише допомагає їй створити готовий текст за менший час або з кращою якістю. CAT-програми пропонують доступ до словників, глосаріїв, запам’ятовують вибір перекладача та в наступних подібних файлах автоматично підставляють раніше зроблений переклад.[2]
Ідея АП з'явилася з моменту появи комп'ютерів: перекладачі завжди виступали проти стандартної в ті роки концепції МП, на яку було спрямовано більшість досліджень в області комп'ютерної лінгвістики, але підтримували використання комп'ютерів для допомоги перекладачам. У 1960-і роки Європейське об'єднання вугілля та сталі (попередник сучасного Євросоюзу) почало створювати термінологічні бази даних під загальною назвою Eurodicautom[en][3]. У Радянському Союзі для створення баз такого роду був створений ВІНІТІ[ru].
У сучасній формі ідея АП була розвинена у статті Мартіна Кея[en] 1980 року[4], який висунув таку тезу:
Комп'ютер бере на себе рутинні операції та звільняє людину для операцій, що вимагають людського мислення (By taking over what is mechanical and routine, it (computer) frees human beings for what is essentially human.
Наразі найпоширенішими способами використання комп'ютерів під час письмового перекладу є робота зі словниками й глосаріями, окремими термінологічними базами, пам'яттю перекладів (англ. translation memory, TM), що містить приклади раніше перекладених текстів, а також використання так званих корпусів — великих колекцій текстів однією або декількома мовами, що дає стислий опис того, як слова і вирази реально використовуються в мові в цілому або в конкретній предметній області.
Для локалізації програмного забезпечення часто застосовуються спеціалізовані засоби, наприклад SDL Passolo, які дають змогу перекладати меню та повідомлення у програмних ресурсах і безпосередньо у скомпільованих програмах, а також тестувати коректність локалізації. Для перекладу аудіовізуальних матеріалів (здебільшого фільмів) також використовуються спеціалізовані засоби, наприклад, Swift, які об'єднують в собі деякі аспекти пам'яті перекладів, але додатково забезпечують можливість появи субтитрів за часом, їх форматування на екрані, відповідності відеостандартам тощо.
У синхронному перекладі використання засобів автоматизованого перекладу за необхідністю обмежено. Одним із прикладів є використання словників, що завантажуються на КПК. Іншим прикладом може служити напівавтоматичне витягання списків термінів під час підготовки до синхронного перекладу у вузькій предметній області[5].
У вузьких предметних областях за великої кількості початкових текстів і сталої термінології перекладачі можуть використовувати і машинний переклад, який здатен забезпечити гарну якість перекладу термінології та стійких виразів у вузькій області. Перекладач у цьому випадку здійснює так зване постредагування отриманого тексту. Більшу частину внутрішніх текстів Єврокомісії (головним чином юридичних тестів та поточної кореспонденції) перекладають із застосуванням МП.
Приклади систем автоматизованого перекладу на ринку програмного забезпечення: SDL Trados, memoQ, Transit[fr], Déjà Vu[en], Wordfast, Wordfast Anywhere, OmegaT.
Автоматизований переклад — це широке поняття, що охоплює різні засоби й інструменти. Вони можуть включати:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.