Абісальна рівнина
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Абісальна рівнина (рос. абиссальная равнина, англ. abyssal plain, нім. Abyssalebene f) — тип глибоководних рівнин, приурочених до улоговин ложа океану та западин крайових морів перехідної зони. За морфологічними абісальні рівнини розділяються на плоскі (субгоризонтальні) і горбисті. Останні особливо характерні для Тихого та Індійського океанів.
Абісальні рівнини займають ~ 40 % площі ложа океанів і лежать на глибинах 2500-5500 метрів. Вони розташовані між шельфом континенту і серединно-океанічним хребтом[1].
Абісальні рівнини зазвичай розташовуються у підніжжя континентальних схилів, при цьому існує три провідних типи зчленування континентів з абісальними рівнинами:
Морфологічно абісальні рівнини поділяються на два типи — плоскі (субгорізонтальні) і горбистим. Рельєф базальтового ложа обох типів рівнин згладжені осадовим чохлом, потужність якого коливається від 5000 до менше ніж 1000 м. Плоский рельєф порушується абісальними пагорбами — округлим або еліптичними в плані утвореннями до 1000 м висотою, орієнтованими паралельно серединно-океанічним хребтам, які виникли при спредингу і вулканічними горами і гайотами.
Неоднорідність рельєфу базальтового ложа абісальних рівнин залежить від швидкості спредингу (ступінь згладженості пропорційна швидкості спредингу), але ступінь згладженості дна, утвореного осадовим чохлом, пропорційна швидкості накопичення опадів — що і призводить до того, що в Атлантиці зі средньошвидкісним спредингом, але при відсутності зон субдукції у континентальних околиць переважають плоскі абісальні рівнини, а в тихоокеанському басейні навіть у випадку швидкоспредингового Східно-Тихоокеанського підняття за рахунок уловлювання осадів жолобами у зон субдукції переважають горбисті абісальні рівнини.
На абісальних рівнинах, розташованих поблизу пасивних континентальних околиць осадконакопичення відбувається головним чином за рахунок мулистих потоків, що приносять уламки гірських порід, зруйнованих ерозією континентів і формують турбідітові відкладення.
У відносно малоглубинних частинах абісальних рівнин в осадах переважають карбонати, що відкладаються безпосередньо з води і з раковин загиблих морських організмів.
Осадонакопичення в глибоководних частинах абісальних рівнин визначається двома важливими чинниками:
Внаслідок цих двох причин на абісальних рівнинах накопичуються досить характерні осади — океанічні червоні глини. Швидкість їх накопичення дуже низька — кілька сантиметрів на тисячоліття.
Крім глин на абісальних рівнинах відбувається накопичення залізо-марганцевих конкрецій, що складаються з гідроксидів марганцю і заліза. У мінеральному складі конкрецій домінують гідроксиди марганцю — тодорокіт, бернесит, бузерит, асболан і заліза — вернадит, гематит, фероксигіт. На вершинах гайотів і схилів підводних гір, накопичення мінералів марганцю і заліза протікає у формі рудних кірок.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.