Абдрахманов Ільдус Барійович

Абдрахма́нов Ільду́с Барі́євич (2 січня 1942(1942-01-02), Кутуєво, Башкирська АРСР) — башкирський науковець, хімік-органік, член-кореспондент Академії наук Башкортостану (1995), доктор хімічних наук (1990), професор (1992), Заслужений діяч науки Башкирії (1990).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдрахманов.

Абдрахманов Ільдус Барієвич
Абдрахманов Ильдус Бариевич
Народився	2 січня 1942(1942-01-02) (82 роки) Кутуєво, Уразовська сільська рада, Учалинський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР→ Росія
Діяльність	хімік
Alma mater	Башкирський державний університет (1964)
Галузь	загальна хімія
Заклад	Башкирський державний університет, Башкирський державний аграрний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук

Ільдус Барієвич народився 2 січня 1942 року у присілку Кутуєво Учалинського району Башкирської АРСР. 1964 року закінчив Башкирський державний університет. До 1972 року працював викладачем кафедри органічної хімії у рідному вузі, з 1973 року — завідувачем кафедрою загальної хімії. У період 1984–1990 років обіймав посаду проректора з навчальної роботи, у період 1990-1993 років — посаду проректора з наукової роботи Башкирського державного аграрного університету. З 1993 року був заступником директора з наукової роботи, одночасно завідував лабораторію синтезу нуклеозидів Інституту органічної хімії Уфимського наукового центру Російської академії наук.

Основні наукові праці пов'язані з дослідженнями аміноперегрупування Кляйзена, що дозволило за рахунок розробки нових підходів в його реалізації здійснити перегрупування широкого кола сполук, що використовуються в синтезі гетероциклічних сполук, в тому числі важко доступних антиоксидантів, алкалоїдів, стимуляторів росту рослин, інгібіторів корозії, сполук з гербіцидною та фугіцидною активністю. Ним були розроблені більш економічні патентночисті схеми синтезу відомих препаратів проти ВІЛ.

Ільдусом Абдрахмановим було опубліковано понад 350 наукових робіт, отримано 31 авторське свідоцтво і патентів. Він є автором 35 винаходів, підготував 20 кандидатів та 2 докторів наук.

Наукові праці

• Ciclisierung der 2-chloracetamide zu 2,5-diketopiperasinen und untersuchungen zur hydrolyse dieser heterocyclischen Verbindungen. Wiesenschaft Zeitschrift XXII. Mathemat. — Natur. Reihe. Halle-Wittenberg, 1973 (у співавторстві)

Посилання

• Башкирська енциклопедія [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.]