Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
АЗК-7 «Мезотрон» (Індекс ГРАУ — 1Б33) — радянський/український автоматизований звукометричний комплекс пасивної дії, який призначений для виявлення координат вогневих позицій артилерії противника. Комплекс розроблений у Спеціальному конструкторському бюро «Молнія» в місті Одеса у середині 1980-х роках.
АЗК-7 «Мезотрон» | |
Основні характеристики | |
Класифікація: | Автоматизований звукометричний комплекс |
Розробник і виробник: | СКБ «Молния»[1] |
Конструктори: | Марченко О.М., Смагін Б. В.[1] |
Роки експлуатації | |
На озброєнні в: | ЗС СРСР, ЗСУ |
На озброєнні з: | кінець 1980-х, 1991 |
Роки виробництва | |
Дата розробки: | 1986 рік[2] |
Дата початку виробництва: | н.д. |
Модифікації: | АЗК-7М |
Дальність розвідки вогневих позицій (з імовірність 0,8 %) | |
Мінометних, км: | до 8 |
Ствольної артилерії, км: | до 16-20 |
РСЗВ, км: | н.д. |
Дальність обслуговування стрільби (калібр 122—152 мм) | |
Наземних розривань, км: | до 12-16 |
Повітряних розривів, км: | до 12-16 |
Шасі | |
Тип: | ЗіЛ-131 |
Бронювання: | відсутнє |
Комплекс складається з трьох базних пунктів (системи С1) і одного центрального пункта (система С2), об'єднаних в єдину систему технічного і службового радіо- і дротового зв'язку. Кожна система розміщена на автомобілі підвищеної прохідності ЗіЛ-131 з кузовом-фургоном типу К4.131. Системи С1 приймають акустичні сигнали, роблять їх первинну обробку й отриману інформацію передають до системи С2, де проводиться її вторинна обробка з видачею кінцевого результату (тобто координат цілей). За допомогою засобів зв'язку систем отримані дані можуть бути передані за призначенням.
Електроживлення комплексу здійснюється однофазовою змінною напругою 220 В від автономного джерела або від мережі 220 В, або акумуляторних батарей типу 6СТ-90 напругою 24 В при русі і на зупинці з автоматичним перемиканням джерела живлення. Потужність, яка споживається від мережі змінного струму системою С1, становить 800 ВА, а системою С2 — 2000 ВА.
Комплекс АЗК-7 забезпечує виконання таких завдань:
Визначення акустичного (теплового репіру) сигналу, який виникає при пострілі вогнепальної зброї, використовується в артилерії для визначення місце знаходження гармат противника. В його основі лежить не тільки метод Миколи Альбертовича Бенуа (1909 р.) — визначення розташування джерела звуку за різницею часу приходу на просторово розподілені акустичні приймачі, а й метод перетворення. Цей принцип використовується в автоматизованих акустичних комплексах АЗК-7 і АЗК-5[3].
Комплекс забезпечує обслуговування стрільби як одної батареї, так і дивізіону. Комплекс розгортається в бойовому порядку на відстані 2-3 км від свого переднього краю. Робота комплексу забезпечується в умовах зараження місцевості ОР чи БРР.
Ширина смуги розвідки — 12-15 км;
Площа району розвідки — 300 км²
Дальність розвідки:
Точність визначення вогневих позицій — 0,8 % від дальності розвідки і 0-05 поділок кутоміра у напрямку.
Середня кругова інструментальна похибка при визначенні координат цілі становить не більше 15 м на дальності 8 км.
Максимальна пропускна здатність — 8 цілей за хвилину.
Час обробки і документування інформації — 10 сек.
Є автономна апаратура топоприв'язки й автономна метеостанція.
Є можливість автоматичного введення метеоданих.
Середній час розгортання комплексу на місцевості з моменту прибуття до готовності до бойової роботи:
Середній час згортання комплексу — 10 хв.
Час безперервної роботи комплексу — 24 год.
Технічний і службовий дротовий зв'язок між базними пунктами і центральним пунктом (внутрішній зв'язок) здійснюється по дводротовій лінії довжиною до 9 км. Дальність внутрішнього технічного зв'язку по радіоканалам — до 6 км, внутрішнього службового зв'язку по радіоканалам — до 12 км на зупинці і до 1 км у русі, зовнішнього зв'язку по радіоканалам — до 20 км.
Перевагою автоматизованих звукометричних комплексів є те, що в їх основу був закладений пасивний принцип дії, завдяки чому АЗК-5 і АЗК-7 під час визначення координат вогневих засобів противника не випромінюють власних сигналів, які могли б демаскувати «робочі» позиції комплексів детекторним системам противника. Таким чином комплекси залишаються непомітними, що запобігає ризику потрапляння під вогонь ворожих засобів ураження.
Недоліком принципів, закладених в автоматизованих звукометричних комплексах АЗК-5 і АЗК-7, є нездатність їх використання для наведення високоточної зброї (ВТЗ), так як він дозволяє тільки визначати розташування вогневих засобів противника. Для коригування траєкторії випущеного снаряду інформації, отриманої від цих комплексів, недостатньо, так як вони, з одного боку, знаходяться досить далеко від цілі (що знижує точність визначення координат) і, з іншого боку, у них відсутній функціональний зв'язок з цим снарядом. Крім того, ці комплекси характеризуються обмеженою живучістю, що обумовлено необхідністю участі особового складу у трудомісткій і небезпечній операції встановлення звукоприймачів в зоні, наближеної до території противника. В умовах локальних конфліктів, за відсутністю чітких меж території, зайнятих противником, і застосування противником зброї відносно невеликого калібру (міномети, стрілецька зброя), використання автоматизованих звукометричних комплексів малоефективне і може призвести до невиправданих втрат особового складу[3].
Відомо, що під час війни на Донбасі Збройні сили України використовували автоматизовані звукометричні комплекси АЗК-7[4][5].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.