АЕС Юрагуа
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Атомна електростанція Юрагуа (ісп. Central Nuclear Juragua) — недобудована атомна електростанція на Кубі. Вона розташована поблизу міста Ягуа в провінції Сьєнфуегос. Вона мала мати чотири реактори з водою під тиском ВВЕР. Будівництво електростанції було скасовано в 1992 році через економічні причини Куби та розпад Радянського Союзу.[1]
Атомна електростанція Юрагуа | |
---|---|
ісп. Central Nuclear de Juragua | |
![]() | |
Країна | Куба |
Адмінодиниця | Сьєнфуегос Сьєнфуегос |
Технічні параметри | |
Інша інформація | |
![]() | |
АЕС Юрагуа у Вікісховищі |

Історія та технічна інформація
Узагальнити
Перспектива
Витоки
Кубинський інтерес до мирного використання атомної енергії почався в 1956 році, коли між Кубою та Сполученими Штатами було підписано угоду про співпрацю щодо цивільного використання атомної енергії. Ця угода означала можливість подальшого співробітництва двох держав у сфері проєктування, будівництва та експлуатації атомних електростанцій.[2] Цю угоду було досягнуто під час тодішнього президента Куби Фульхенсіо Батисти, пізніше скинутого кубинською революцією в 1959 році. Угода була фактично анульована під час кубинської ракетної кризи в жовтні 1962 року.[3]
Угода з Радянським Союзом
У 1967 між СРСР і Кубою були укладені угоди про надання Кубі дослідницького реактора для експериментальних і навчальних цілей, а також про допомогу в установці та експлуатації ядерних установок. У 1975 р. СРСР і Куба підписали угоди про «Співробітництво в галузі мирного використання атомної енергії» і «Встановлення прямого науково-технічного співробітництва в галузі використання атомної енергії».[4][5]
У 1976 році було підписано угоду про будівництво чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-440/318 валовою потужністю 440 МВт кожен. АЕС мала бути розташована в південній частині провінції Сьєнфуегос.
Будівництво
Усі реактори повинні були охолоджуватися водою з Карибського моря.
Будівництво першого енергоблоку почалося 1 жовтня 1983 року. Це був водоводяний шестиконтурний реактор ВВЕР-440/318. Специфіка цього типу реактора полягає в тому, що він містив крижану захисну оболонку конденсатора, якої не було у штатного ВВЕР-440/213. Розроблено у співпраці СРСР і Фінляндії. Валова потужність першого блоку мала становити 440 МВт, а чиста потужність за вирахуванням власних потреб блоку — 417 МВт.[6][7]
Будівництво другого блоку почалося 1 лютого 1985 року. Тип і концепція реактора, технічні характеристики і продуктивність залишилися незмінними. У будівництві також брали участь робітники з тодішньої Чехословаччини.[8]
Планувалося ще два ідентичних блоки, для яких повністю підготували будівельний майданчик.
Завершення будівництва
Коли в 1991 році СРСР розпався, економічне співробітництво з Росією було послаблено.[9] Оскільки Росія хотіла продовжити будівництво прибутковим способом, між двома сторонами виникла суперечка щодо фінансування. Незважаючи на це, у квітні 1992 року Росія погодилася продовжити будівництво, якщо Куба погасить кредит, наданий Радянським Союзом на будівництво, і візьме на себе будь-які додаткові витрати, які можуть виникнути. Через це Куба вирішила заморозити будівництво. Згодом планувалося продовжити будівництво. З 5 вересня 1992 року будівництво заморозили до подальшого розпорядження. На той час перший реактор був готовий приблизно на 90 %, а другий — приблизно на 25 %.
У 1995 році дискусія про відновлення будівництва в Юрагуа відновилася. Зокрема США вважали, що реактори не відповідають західним стандартам безпеки. Занепокоєння викликав і той факт, що на той час Куба ще не підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. У січні 1997 року Кастро відклав проєкт на невизначений термін. Обстеження будівлі показало, що 15 % усіх зварних швів мають дефекти. У листопаді 1998 року Міжнародне агентство з атомної енергії оцінило вартість можливого завершення реактора 1 приблизно в 600 мільйонів доларів.[10] Під час свого державного візиту на Кубу в грудні 2000 року російський президент Володимир Путін нарешті оголосив на пресконференції про остаточне припинення проєкту атомної електростанції в Юрагуа, оскільки жодна зі сторін не мала справжнього інтересу в тому, щоб щось робити з цим проєктом.[11]
У 2004 році зі станції було вилучено турбіну, яка згодом замінила зруйновану турбіну на тепловій електростанції Гітерас.[12]
Інформація про реактори
Реактор | Тип реактора | Продуктивність | Початок будівництва | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Нетто | Брутто | ||||||
Юрагуа-1[13] | ВВЕР-440/318 | 417 МВт | 440 МВт | 1. 10. 1983 | Будівництво скасовано 5. 9. 1992 року | ||
Юрагуа-2[14] | ВВЕР-440/318 | 417 МВт | 440 МВт | 1. 2. 1985 | Будівництво скасовано 5. 9. 1992 року | ||
Юрагуа-3[15] | ВВЕР-440/318 | 408 МВт | 440 МВт | Підготовка до будівництва скасована 5. 9. 1992 | |||
Юрагуа-4[16] | ВВЕР-440/318 | 408 МВт | 440 МВт | Підготовка до будівництва скасована 5. 9. 1992 |
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.