Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Атомна електростанція «Жарновець» (EJŻ) — польська недобудована атомна електростанція, побудована в 1982—1989 роках на місці ліквідованого села Картошино на озері Жарновецьке з центром у Надоле.
АЕС Жарновець | |
---|---|
Країна | Республіка Польща |
Адмінодиниця | Ґміна Крокова Ґміна Ґневіно |
Місцезнаходження | Крокова, Ґневіно |
Початок будівництва | 1983 |
Кінець експлуатації | будівництво зупинено у 1990 році |
Технічні параметри | |
Кількість енергоблоків | 0 |
Будується енергоблоків | 0 |
Тип реакторів | ВВЕР-440 |
Реакторів в експлуатації | 0 |
Генеруюча потужність | проектна 1860 МВт |
Інша інформація | |
АЕС Жарновець у Вікісховищі |
Офіційна назва станції було: Elektrownia Jądrowa «Żarnowiec» у процесі ліквідації в Надоле[1].
Електростанція мала стати першим кроком у реалізації польської ядерної енергетичної програми, яка також включала будівництво атомної електростанції «Варта» в Клемпічі в тодішньому польському воєводстві[2]. Електростанція в Жарновці мала складатися з чотирьох енергоблоків з реакторами ВВЕР-440 загальною потужністю приблизно 1600 МВт.
Зміна економічних умов у Польщі після 1989 р., а також тривалі протести активістів і мешканців, негативне сприйняття (зокрема опозиція проти будівництва 86,1% мешканців воєводства[3], які взяли участь у референдумі) частини суспільства, що особливо посилилося після Чорнобильської катастрофи, призвело до того, що будівництво було припинено, а електростанцію не збудовано.
У 2011 році PGE разом із двома іншими містами (Ґонськи та Хочево) обрала Жарновець як місце для будівництва першої польської атомної електростанції, яка має бути збудована до 2020 року[4]. Урядове дослідження 2014 року передбачало відкриття першої польської атомної електростанції у 2024 році. На початку 2015 року міністр казначейства оцінив цю дату як 2027 рік[5].
Вибір місця був наслідком багаторічних гідрологічних, гідрохімічних, сейсмічних, метеорологічних та демографічних досліджень щодо місця будівництва першої атомної електростанції в Польщі[6][7].
Електростанція, яка мала займати площу 70 га (з будівельними та допоміжними спорудами 425 га), мала складатися з чотирьох блоків, обладнаних:
ВВЕР-440 був радянським варіантом реактора типу PWR, що використовувався в усьому світі, який використовує звичайну воду під тиском як теплоносій, сповільнювач і відбивач, на відміну від реакторів РБМК з графітовим сповільнювачем, які використовувалися лише в СРСР, а також у Чорнобилі. Модель В-213 реактора ВВЕР, що відноситься до реакторів другого покоління, планувалося запустити в Жарновці[8].
З самого початку плани будівництва зустріли опір частини суспільства, особливо населення, яке проживає в околицях самої електростанції. Однак у політичних умовах ПНР вони не могли набувати надто різких форм і зводилися переважно до складання списків протесту, які надсилалися владі, та збору інформації щодо потенційних екологічних наслідків будівництва.
Протести активізувалися лише після Чорнобильської катастрофи 1986 року. Найактивнішими учасниками протестів були організації активістів, і серед них, насамперед:
За словами міністра промисловості з уряду Тадеуша Мазовецького Тадеуша Сірийчика, на рішення про припинення будівництва Жарновецької атомної електростанції вплинули такі фактори[13]:
Одним із висновків Сірийчика було:
Після внесення рекомендації міністра Сірийчика 4 вересня 1990 року Рада міністрів ухвалила рішення про відмову від будівництва АЕС.
Після закриття будівництва тисячі дорогих приладів, призначених для встановлення на електростанції, миттєво стали непридатними. Два з чотирьох реакторів були списані на металобрухт. Один із реакторів, що залишився, за символічну суму закупила у Польщі АЕС Ловійса. Другий зараз знаходиться в навчальному центрі атомної електростанції Пакш в Угорщині.
В результаті використання так званої відкритої системи охолодження, після введення електростанції в експлуатацію температура води в озері Жарновецьке підвищиться в середньому на 10 °C. У сильні морози вона трималася б на рівні кількох градусів вище нуля. Тому, щоб запобігти надмірному розростанню флори, було заплановано змінити екосистему озера, заселивши його теплолюбними видами, наприклад, травоїдним білим амуром. Для цього було дозволено масовий вилов хижих видів, які могли загрожувати травоїдним. Після завершення будівництва регламент не змінювався, що сприяло практично повному знищенню фауни озера. Наслідком роботи ГАЕС є коливання рівня води в озері, внаслідок чого на його берегах спостерігається ерозія ґрунту.
Після калінінградського землетрусу 2004 року сейсмічна безпека північної Польщі була поставлена під сумнів[14].
Одним із слідів EJŻ є спеціальний посуд із логотипом електростанції виробництва Zakłady "Lubiana" .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.