Іґнац фон Пленер

Іґнац фон Пленер (нім. Ignaz Freiherr von Plener; *21 травня 1810, Відень, Австрійська імперія — †17 лютого 1908, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський і австро-угорський державний діяч, виконувач обов'язків міністр-президента Цислейтанії в 1870. Барон (з 1907).

Іґнац фон Пленер нім. Ignaz Freiherr von Plener
Іґнац фон Пленер
Прапор Виконувач обов'язків міністр-президента Цислейтанії
15 січня 1870 — 1 лютого 1870
Попередник:	Едвард Тааффе
Спадкоємець:	Леопольд Гаснер фон Арта
Прапор Виконувач обов'язків міністра ландвера Цислейтанії
15 січня 1870 — 1 лютого 1870
Попередник:	Едвард Тааффе
Спадкоємець:	Йоганн фон Вагнер
Народження:	21 січня 1810(1810-01-21) Відень, Австрійська імперія
Смерть:	17 лютого 1908(1908-02-17) (98 років) Відень, Австро-Угорщина
Поховання:	Гітцінзький цвинтарd
Країна:	Австрійська імперія
Освіта:	Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd
Партія:	Constitutional Partyd
Діти:	Ernst von Plenerd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї службовця Міністерства фінансів. У 1827-1833 вивчав юриспруденцію в Віденському університеті. З 1836 — на державній службі. З 1841 фінансовий радник в Егері, з 1848 — в Празі, Пешті, з 1851 — земельний фінансовий директор (Landesfinanzdirektor) в Прессбурзі. У 1857 переведений на посаду земельного фінансового директора в Лемберг.

З 1859 працював у Відні, член Рейхсрата. Виступав за створення системи парламентського фінансового контролю.

З 1860 по 1864 Пленер був міністром фінансів Австрійської імперії. Проводив політику економії і скорочення обігу готівкової валюти в міжбанківських операціях; до 1862 домігся балансування бюджету; створив умови для швидкого економічного розвитку країни. Брав участь в підготовці лютневого патенту. З 1861 — член ландтагу Богемії. Виступав проти федералістської політики уряду ерцгерцога Райнера Фердинанда. В знак протесту проти запропонованого проекту конституції 27 травня 1864 подав у відставку.

У 1867-1870 — міністр торгівлі. Проводив політику ліквідації концесій в сфері будівництва і управління залізницями, реформував банківську систему, створив систему статистики і страхування, торгових палат.

15 січня — 1 лютого 1870, після відставки Едварда Тааффе, виконував обов'язки глави уряду до формування нового кабінету.

З 1873 і до смерті був відомий як представник «старих лібералів» у конституційній групі Палати панів (Heerenhaus).

Визнання

• У 1888 ім'ям Пленера названо провулок у Відні.

• У 1907 Іґнац фон Пленер удостоєний імператором спадковим баронських титулом.

Син Пленера Ернст також став державним діячем, міністром фінансів Цислейтанії (1893-1895), президентом Рахункової палати.

Джерела

• Mechtild Wolf: Ignaz von Plener: Vom Schicksal eines Ministers unter Kaiser Franz Joseph. Verlag Lerche, München 1975 (=Wissenschaftliche Materialien und Beiträge zur Geschichte und Landeskunde der böhmischen Länder; 20).
• Evelyn Werner: Die beiden Plener. Zwei Generationen des österreichischen Liberalismus. Ungedruckte Dissertation, Wien 1981.
• W. Goldinger: Plener Ignaz Frh. von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2.
• Helmut Rumpler: Plener, Ignaz Freiherr von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 20, Duncker & Humblot, Berlin 2001.
• Helmut Slapnicka: Die Ohnmacht des Parlamentarismus. In: Ferdinand Seibt (Hrsg.): Die Chance der Verständigung. Absichten und Ansätze zu übernationaler Zusammenarbeit in den böhmischen Ländern 1848—1918. Verlag Oldenbourg, München 1987.
• Eberhard Kolb, Elisabeth Müller-Luckner: Europa vor dem Krieg von 1870. Verlag Oldenbourg, München 1987, ISBN 3-486-54121-8.