Іспанська мова в Іспанії

Іспанська мова (ісп. idioma español) є офіційною мовою Іспанії та найчисельнішою її мовою за кількістю мовців. Деякі іспанці і більшість латиноамериканців називають іспанську мову жителів Піренейського півострова (так званих «пенінсуларес») «кастильською» (castellano) — від середньовічного Кастильського королівства (Castilla) у центральній частині Піренейського півострова, назва якого, у свою чергу, походить від латинського Castellanus. В англомовній літературі для іспанської мови в Іспанії використовуються також позначення Spanish of Spain, European Spanish, Iberian Spanish або Spanish Spanish.

Діалекти та акценти іспанської мови в Іспанії та Андоррі

В Іспанії розташований головний регулятор іспанської мови - Королівська академія іспанської мови^[1], яка координує роботу аналогічних академій в країнах іспаномовних в рамках Асоціації академій іспанської мови.

Число мовців

За даними дослідження, проведеного Eurobarometer у 2006, кастильська іспанська вважають рідною мовою 89% населення Іспанії; каталонську вважають рідною 9%, галісійську - 5%, баскську - 1%; 3% (іммігранти) - інші мови (англійська, французька і т.д.).

Діалекти

В іспанській мові в Іспанії виділяються дві основні групи діалектів - північні та південні. До північних діалектів відносяться:

• Кастильський діалект
• Ріохський діалект
• Арагонський діалект
• Чурро
• Каталанський діалект
• Галісійський діалект

До південних діалектів відносяться:

• Мадридський діалект
• Ла-Манцький діалект
• Мурсійський діалект
• Естремадурський діалект
• Андалузький діалект
• Канарський діалект

Відмінності між діалектами іспанської в Іспанії незначні, та його носії легко розуміють одне одного. Однією з найбільш відомих відмінностей є подібна вимова букв S та Z / C . Наприклад, caza («полювання») вимовляється так само, як casa («дім»)^[2]. Ця особливість характерна для південних регіонів Іспанії^[3][4].

Примітки

1. Real Academia Española. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 23 жовтня 2013.
2. ingentaconnect What did sociolinguistics ever do for language history?: The cont. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
3. Архивированная копия (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
4. Episcopal Conferences: Historical, Canonical, and Theological Studies — Google Books. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.

Література

• Шишмарёв В. Ф. Очерки по истории языков Испании. — 2-е изд. — М.: Едиториал УРСС, 2002. — 344 с. — (История языков народов Европы).
• Cano, Rafael (coord.): Historia de la lengua castellana. Barcelona: Ariel Lingüística, 2005.
• Grijelmo, A.: Defensa apasionada del idioma castellano. Madrid: Grupo Santillana de Ediciones, 1998. ISBN 968-19-1132-6.
• López García, Ángel: El rumor de los desarraigados: conflicto de lenguas en la Península Ibérica. Barcelona: Anagrama (XIII Premio Anagrama), 1985.
• Alatorre, Antonio: Los 1001 años de la lengua española. México: Fondo de Cultura Económica. ISBN 968166678.

Посилання

• Constraint interaction in Spanish /s/-aspiration: три Peninsular varieties, Richard E. Morris
• Coda obstruents and local constraint conjunction in north-central Peninsular Spanish, Richard E. Morris
• Jergas de habla hispana(ісп.)