Іоланда I (герцогиня Лотарингії)

Іоланда Анжуйська (фр. Yolande d'Anjou; 2 листопада 1428(14281102), Нансі — 23 березня 1483, там же) — герцогиня Лотарингії з 1473 року. Єдиний представник роду Анжу-Валуа на троні Лотарингії.

Іоланда Анжуйська фр. Yolande d'Anjou нім. Jolande Anjou
Іоланда Анжуйська Іоланда Анжуйська Уявний портрет Іоланди. Написаний в 17 столітті.
Королева Неаполя
1480 — 1483
(під іменем Іоланда І)
Попередник:	Рене I
Наступник:	Рене ІІ
Королева Сицилії
(під іменем Іоланда І)
Попередник:	Рене I
Наступник:	Рене ІІ
Прапор Королева Єрусалиму
(під іменем Іоланда І)
Попередник:	Рене I
Наступник:	Рене ІІ
Королева Угорщини
(під іменем Іоланда І)
Попередник:	Рене I
Наступник:	Рене ІІ
Прапор Герцогиня Лотарингії
27 липня 1473 — 23 березня 1483
Попередник:	Ніколя І
Наступник:	Рене II
Прапор Герцогиня Бара
10 липня 1480 — 23 березня 1483
Попередник:	Ренат ІІ
Наступник:	Ренат I
Прапор Графиня-Консорт Водемона
22 березня 1458 — 31 серпня 1470
Попередник:	Фрідріх ІІ
Наступник:	Іоанна Аркур
Баронесса-Консорт Ламбеска
1453 — 31 серпня 1470
Попередник:	Фрідріх І
Наступник:	Іоанна Аркур
Народження:	2 жовтня 1428(1428-10-02) Нансі
Смерть:	23 березня 1483(1483-03-23) (54 роки) Нансі
Країна:	Французьке королівство
Релігія:	Християнство (Католицтво)
Рід:	Валуа
Батько:	Ренат I (герцог Анжу)
Мати:	Ізабелла (герцогиня Лотарингії)
Шлюб:	Фрідріх II (граф Водемона)
Діти:	1 П'єр 2 Ренат 3 Ніколя 4 Іоанна 5 Маргарита 6 Іоланда
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походила з Анжуйської гілки династії Валуа. Донька Рене I, герцога Анжу і Бара, графа Прованса і Мена, та Ізабелли Лотаринзької. Народилася 1428 року в Нансі.

В 1445 році в рамках домовленостей з родом Водемон, гілкою Лотаринзького дому вийшла заміж за сина графа Антуана де Водемона. Протягом життя чоловіка не відігравала суттєвої політичної ролі.

В 1470 році стала удовою. 1473 року після смерті небожа Ніколя I стає герцогинею Лотаринзькою, але невдовзі передала герцогства сину Рене. 1480 року після смерті батька стала герцогинею Барською, але через декілька місяців зреклася на користь сина Рене. У 1481 році вона успадкувала від свого стриєчного брата Карла V, графа Мен, права на Неаполітанське і Єрусалимське королівства. Померла 1483 року.

Родина

Чоловік — граф Феррі II де Водемон.

Діти:

• П'єр (д/н—1451)
• Рене (1451—1508), герцог Лотарингії, в другому шлюбі з Філіппою Гельдернською
• Ніколя (д/н—1476), сеньйор де Жуанвиль
• Жанна (1458—1480), дружина Карла IV, герцога Анжу і графа Мен
• Іоланда (д/н—1500), дружина ландграфа Вільгельма II Гессенського
• Маргарита (1463—1521), дружина Рене Валуа, герцога Алансону, свята католицької церкви

У творчості

• відповідно до «Таємних досьє Анрі Лобіно» була 10-м Великим магістром ордена Пріорату Сіону.
• героїня п'єси «Донька короля Рене» данського драматурга Генріха Герца. Кіноадаптації її вийшла в США в 1913 році
• головна діяча особа опери «Іоланта» П. І. Чайковського

Примітки

Джерела

• Potter, David (1995). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. St. Martin's Press.
• Kekewich, Margaret L. (2008). The Good King: René of Anjou and Fifteenth Century Europe. Palgrave Macmillan.
• Le roi René dans tous ses états de Jean-Michel Matz, Élisabeth Verry et de Noël Coulet, Patrimoine, Centre des monuments nationaux, 2009