Інін Аркадій Якович

Інін Аркадій Якович
Інін Аркадій Якович
рос.Инин Аркадий Яковлевич
Ім'я при народженні	Гуревич Аркадій Якович
Народився	3 травня 1938 (86 років); Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	сценарист, письменник, актор, драматург, публіцист, гуморист, педагог, педагог, драматург
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії і НТУ «ХПІ»
Мова творів	російська
Партія	КПРС
Батько	Гуревич Яків Ноєвич
Мати	Гуревич Сарра Абрамівна
У шлюбі з	Гуревич Інна Іванівна
Діти	Вадим, Костянтин
Нагороди	; Золоте теля (російська літературна премія)d (1977)
	Інін Аркадій Якович у Вікісховищі

Інін Аркадій Якович, прізвище при народженні Гуревич; (рос. Инин Аркадий Яковлевич; *3 травня 1938(19380503), Харків, УРСР, СРСР) — радянський і російський письменник, драматург, сценарист, актор, публіцист, педагог, професор ВДІКу. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989).

Коротка інформація Інін Аркадій Якович, рос.Инин Аркадий Яковлевич ...

Закрити

Народився 3 травня 1938(19380503) р. в Харкові. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1960) та сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1970).

Сценарист:

«Ось і літо минуло...» (1972)
«Вперед, гвардійці!» (1972, у співавт.)
«Сергєєв шукає Сергєєва» (1974)
«Втеча з палацу» (1975)
«Короткі зустрічі на довгій війні» (1975)
«Між небом і землею» (1975, у співавт.)
«Відважний Ширак» (1976)
«По вулицях комод водили» (1979, у співавт.)
«Впізнай мене» (1979, у співавт.)
«Квітневі сни» (1980)
«Любов не пробачає» (1980)
«Одного разу двадцять років по тому» (1980, у співавт.)
«У матросів немає питань» (1981)
«Батьки і діди» (1982, у співавт.)
«Самотнім надається гуртожиток» (1983)
«Ранній, ранній ранок...» (1983, у співавт.)
«Танцмайданчик» (1985, у співавт.)
«Джигіт завжди джигіт» (1985, у співавт.)
«Не забудьте вимкнути телевізор» (1986, у співавт.)
«Одного разу збрехавши…» (1987, у співавт.)
«Не зійшлися характерами» (1989)
«Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, у співавт.)
«На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992, у співавт.)
«Удачі вам, панове!» (1992, у співавт.)
«Російський бізнес» (1993, у співавт.)
«Особисте життя королеви» (1993, у співавт.)
«Не хочу одружуватися!» (1993)
«Російське диво» (1994, у співавт.)
«Тонка штучка» (1999)
«Утьосов. Пісня довжиною у життя» (2006, т/с, у співавт.)
«Маяковський. Два дні» (2011, т/с, у співавт.)
«Дідусь моєї мрії» (2014, у співавт.) та ін.

У березні 2015 року голова Союзу кінематографістів Росії Микита Міхалков заявив, що група російських кінематографістів, включно з Аркадієм Ініним, приїде в окупований російськими військами Донецьк 26-29 квітня 2015 року на кінофестиваль «Товариш Кіно».^[1] Згодом стало відомо, що Інін дійсно відвідував окупований Донецьк 27 квітня 2015 року та незаконно перетнув український кордон потрапивши у так звану «ДНР».^[2] Ще до Донецька, група російських кінематографістів разом з Ініним відвідала окупований Росією Крим, провівши там кінофестиваль «Товариш Кіно» 16 квітня 2015 року.^[3]

У вересні включений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»^[4].