«Інформаційний спротив», або «Інформаційний опір» [1] — недержавний проєкт, головною задачею якого є протидія в інформаційному полі зовнішнім загрозам, які виникли в Україні в таких сферах: воєнна, економічна, енергетична та сфера інформаційної безпеки.
 | |
| Девіз | Правда належить вільним |
|---|---|
| Дата заснування | 2014 |
| Адреса | info@sprotyv.info |
| Офіційний сайт | sprotyv.info |
Початок роботи
Початок роботи групи «Інформаційний спротив» (далі — «ІС») збігається з вторгненням Росії в Крим (02 березня 2014 року)[2].
«ІС» функціонує як ініціатива неурядової організації «Центр військово-політичних розслідувань» (наразі Громадська організація «Український центр дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука» (ГО «ЦЕНТР ТИМЧУКА»)).[3]
Ініціативна група — це, як і я, офіцери запасу, недавно звільнені з армії. Це значить, що в нас немає начальників, ми не отримуємо за свою роботу гроші і ні від кого не залежимо. Ми працюємо на голому ентузіазмі, і нами рухає тільки патріотизм
Група бере активну участь у російсько-українській інформаційній війні.
Координатори «ІС»
Дмитро Тимчук — військовий кореспондент, офіцер запасу Збройних Сил України, народний депутат України, засновник ГО «Центр військово-політичних розслідувань»;
Юрій Карін — військовий кореспондент, полковник запасу, менеджер у сфері мас-медіа, головний редактор інтернет-видання «ІС»;
Костянтин Машовець — військовий кореспондент, полковник запасу;
Олексій Копитько — провідний експерт ГО «Центр військово-політичних розслідувань»;
Олександр Коваленко — військово-політичний оглядач, провідний експерт ГО «Центр військово-політичних розслідувань»;
Олена Степова — юрист, журналіст, письменник.
Після смерті одного з координаторів та співзасновників групи «ІС» Дмитра Тимчука група виступила із заявою щодо продовження діяльності групи та зверненням до вітчизняних та закордонних ЗМІ, а також всіх тих, кого не залишила байдужими ця трагедія, не поширювати домислів про її причини та обставини[5].
Діяльність щодо оперативного інформування
Інформація перевіряється щонайменше за двома незалежними джерелами, що не пов'язані між собою (норма — підтвердження за трьома джерелами). Якщо інформація резонансна — «ІС» посилається на очевидців і учасників подій. Також використовується інформація не тільки з власних, а і зовнішніх джерел.
У серпні 2015 року «ІС» заявила про готовність відновити співробітництво з місією ОБСЄ, перерване восени 2014 через потужний на той час вплив на СММ ОБСЄ представників країни-агресора Росії. Зокрема, група «ІС» готова надавати місії ОБСЄ частину свого «закритого» щоденного зведення, яка не поширюється в ЗМІ, а саме ту частину зведення, яка містить більш повну інформацію про пересування і місця дислокації поблизу лінії розмежування підрозділів, озброєння і військової техніки російсько-терористичних військ[6].
Аналітична діяльність
«ІС» публікує аналітику, підготовлену як власними експертами («Центр військово-політичних розслідувань»), так і запрошеними вітчизняними та іноземними експертами з недержавних структур та міжнародних організацій.
Найбільш резонансні розслідування:
- РПЦ — ФСБ — інструмент Кремля не лише на духовному фронті [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.];
- Гібридний український мир у соціальних мережах;
- «Ідеальний Рембо» — чому Росляков не міг сам здійснити теракт у Керчі;
- Докази незаконної присутності регулярних військ РФ в ОРДЛО [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.].[7]
Інформаційне супроводження членів групи
Члени групи здійснюють інформування не лише на офіційних вебсторінках групи та офіційній сторінці в мережі Facebook, а й на особистих сторінках членів групи в соціальних мережах. Офіційна сторінка групи ведеться російською та англійською мовами[8].
Зокрема таке інформування через власну сторінку на Facebook здійснював координатор «ІС» Дмитро Тимчук[9].
Костянтин Машовець також висловлював власну позицію на особистій сторінці в мережі Facebook щодо масового вбивства у Керчі. Зокрема він зазначав, що низка ознак свідчить про організацію цього вбивства спецслужбами Росії, а саме: дивний спосіб евакуації тіл загиблих; різка зміна поведінки очевидців; приховування російськими окупантами поранених та виживших; рани, не характерні для помпової зброї, яка фігурує в офіційній версії тощо[10][11].
Участь в інших проєктах
У квітні 2015 року група «ІС» презентувала соціальну рекламу до Дня Перемоги для ветеранів та їх онуків «Пам'ятаємо. Пишаємося. Переможемо!»[12].
«Цей проект націлений на те, щоб зупинити хвилю пропаганди і спекуляцій з приводу святкування Дня Перемоги, ветеранів та нагород Другої світової війни. Соціальні рекламні ролики розповідають історію двох поколінь, які знаходять спільну мову, незважаючи на бурхливий конфлікт», — повідомив народний депутат України і координатор групи «ІС» Дмитро Тимчук[13].
5 травня 2015 року група «ІС» спільно з Центром політичного консалтингу розпочали другий етап проєкту «Пам'ятаємо. Пишаємося. Переможемо», присвяченого Дню пам'яті і примирення і 70-річчю перемоги. В рамках акції в соціальних мережах та інтернет-ЗМІ поширювалась серія тематичних постерів із зображеннями героїв-українців часів Другої світової війни і героїв, які сьогодні захищають Україну від російської агресії на Сході, а також допомагають у тилу[14].
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
