Футбольний клуб «Інфонет» або просто «Інфонет» (ест. FCI Tallinn) — професіональний естонський футбольний клуб з міста Таллінн.
Повна назва | Футбольний клуб Інфонет | ||
Засновано | 2002 | ||
Населений пункт | Таллінн, Естонія | ||
Стадіон | «Спортланд Арена» | ||
Вміщує | 540 | ||
Президент | Андрій Лешкін | ||
Головний тренер | Олександр Пуштов | ||
Ліга | Мейстріліга | ||
2017 | 4-е | ||
|
Хронологія назв
- 2002-2010 — «Атлетик» (Таллінн)
- 2010-2016 — «Інфонет»
- 2016- наш час - «ФКІ Таллінн»
Історія
Клуб був засновано 29 січня 2002 року під назвою ФК «Атлетик Таллінн»[1]. Футбольний клуб спочатку грав в нижчих дивізіонах чемпіонату Естонії. У 2008 році клуб виграв турнір в Лізі III, четвертою за силою ліги чемпіонату Естонії, завдяки чому піднявся в Лігу II. У своєму першому сезоні в Лізі II «Атлетик» посів друге місце в Зоні «Північний схід» чемпіонату Естонії, поступившись першим місцем ФК «Пуума». Посівши друге місце в лізі, клуб потрапив в плей-оф турніру, де спочатку в 1/2 обіграв ФК «ХЮЙК Еммасте», а потім ФК «Ворріор». У 2010 році, в дебютному для себе сезоні в Лізі II, команда відразу ж вийшла в Першу лігу. Напередодні старту в Еселііге в ФК «Атлетик» відбулися серйозні зміни: було придбано ряд кваліфікованих гравців, клуб був об'єднаний з іншим естонським клубом ФК «Берсі», після чого отримав свою сучасну назву ФК «Інфонет», а російський фахівець Олександр Пуштов був призначений головним тренером команди. У Есілііге ФК «Інфонет» посів друге місце, забивши сто один м'яч і поступився тільки столичному клубу «Калев»[2], а нападник клубу Максим Роцков з 40 голами став найкращим бомбардиром турніру. Таким чином, клуб отримав право зіграти в плей-оф турніру з дев'ятою командою Мейстрілігі ФК «Куресааре», але поступився за сумою двох матчів, 0:1 вдома та 4:1 в гостях. Стало очевидним, що без відповідного посилення клуб ще був не готовий до виступу в еліті. Напередодні старту нового сезону в ФК «Інфонет» перейшов ряд досвідчених футболістів, які мали досвід виступу в Мейстріліге, а також ряд легіонерів з далекого зарубіжжя, і результати не змусили себе чекати: у 2012 році «Інфонет» посів перше місце в Есіліізі, набравши 83 очки[3], а івуарійський форвард Манучо, в тому ж році перейшов в «Інфонет» з «Нимме Калью», з 31 голом став найкращим бомбардиром турніру. Вигравши Есіліігу, клуб отримав право перейти до вищої ліги чемпіонату Естонії, в якій дебютував у 2013 році.
У дебютному для себе сезоні у вищій лізі чемпіонату виступив дуже гідно, посівши позицію в середині турнірної таблиці - шосте місце. У 2014 році «Інфонет» виступив ще краще, посівши п'яте місце, набравши рекордні для себе 66 очок і забивши 80 м'ячів за сезон. Івуарійський форвард Манучо з 30 забитими м'ячами знову став найкращим бомбардиром клубу і третім в списку бомбардирів чемпіонату. У сезоні 2015 року команда забила 50 голів і набрала 62 очка, посівши четверте місце.
13 липня 2015 року в рамках першого раунду кубку Естонії «Інфонет» переміг аматорський клуб «Віртс» з рекордним для європейського клубного футболу рахунком 36:0, тим самим повторивши рекорд шотландського футбольного клубу «Арброт» 130-річної давності[4].
21 травня 2016 року талліннський футбольний клуб «Флора» в фіналі кубка Естонії переміг ФК «Калев» (Сілламяе) в додатковий час з рахунком 3:0. Таким чином, четверта команда вищої ліги сезону 2015 року «Інфонет» отримала право представляти Естонію в єврокубках. Вперше у своїй історії команда виступала в першому кваліфікаційному раунді Ліги Європи сезону 2016/17 років[5], в якому його суперником був шотландський клуб «Гартс». Гра в Единбурзі закінчилася перемогою шотландців з рахунком 2:1[6], а в Таллінні також перемогу здобув «Гартс» - 2:4[7]. У вересні стало відомо, що через вимоги УЄФА «Інфонет» змушений змінити назву і з наступного сезону буде мати назву «FCI Tallinn»[8][9]. За підсумками сезону команда вперше стала чемпіоном Естонії[10].
Досягнення
- Мейстріліга
- Чемпіон (1): 2016
- Кубок Естонії
- Володар (1): 2016-17
- Суперкубок Естонії
- Володар (1): 2017
Статистика виступів у національних турнірах
Сезон | Ліга | Поз | І | В | Н | П | ЗМ | ПМ | РМ | О | Найкращий бомбардир |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2006 | V ліга | 1 | 15 | 12 | 1 | 2 | 70 | 14 | +56 | 37 | |
2007 | III ліга | 5 | 22 | 11 | 4 | 7 | 68 | 46 | +22 | 37 | Вадим Талама (14) |
2008 | III ліга | 7 | 20 | 7 | 3 | 10 | 36 | 46 | -10 | 24 | |
2009 | III ліга | 1 | 22 | 21 | 1 | 0 | 113 | 28 | +85 | 64 | Олександр Алтосар (31) |
2010 | II ліга | 2 | 24 | 18 | 1 | 5 | 78 | 32 | +46 | 55 | Микола Глєбов (18) |
2011 | Есілііга | 2 | 36 | 19 | 11 | 6 | 101 | 47 | +54 | 68 | Максим Ричков (40) |
2012 | Есілііга | 1 | 36 | 26 | 5 | 5 | 94 | 33 | +61 | 83 | Манучо (31) |
2013 | Мейстріліга | 6 | 36 | 10 | 8 | 18 | 36 | 56 | -20 | 38 | Манучо (6) |
2014 | Мейстріліга | 5 | 36 | 19 | 9 | 8 | 80 | 44 | +36 | 66 | Манучо (30) |
2015 | Мейстріліга | 4 | 36 | 17 | 11 | 8 | 50 | 32 | +18 | 62 | Владислав Козлов (12) |
2016 | Мейстріліга | 1 | 36 | 24 | 8 | 4 | 74 | 33 | +40 | 80 | Володимир Воскобойніков (12) |
2017 | Мейстріліга | 4 | 36 | 20 | 5 | 11 | 103 | 47 | +56 | 65 | Альберт Проса (27) |
І — ігри; В — перемоги, Н — нічиї, П — поразка, ЗГ — забиті м'ячі, ПМ- пропущені м'ячі, РМ — різниця м'ячів |
Статистика виступів на континентальних турнірах
Сезон | Турнір | Раунд | Суперник | Вдома | В гостях | Підсумковий | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2016/17 | Ліга Європи УЄФА | Перший кваліфікаційний раунд | Гартс | 2:4 | 1:2 | 3:6 | |
2017/18 | Ліга чемпіонів УЄФА | Перший кваліфікаційний раунд | Гіберніанс | 0:2 | 0:1 | 0:3 |
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.